Редактирование: ЗАЯВА ПРО ВІДВІД ПРОКУРОРІВ

Святошинський районний суд міста  Києва, 
Головуючий суддя Дячук Сергій Іванович
Адвоката Закревської Євгенії Олександрівни
Справа № 759/3498/15-к

В даному кримінальному провадженні з самого початку судового розгляду державне обвинувачення підтримували прокурори Донський О.І. Симонов Я.Г. і згодом– Земсков І. Останній рік повноваження публічних обвинувачів підтверджувались постановою про зміну групи прокурорів від 24.09.2018 р.

В судовому засіданні Київського апеляційного суду 27.12.2019 під час розгляду апеляційних скарг обвинувачених на ухвалу Святошинського районного суду від 19.12.2019 року про продовження строку дії (та зміні) запобіжного заходу обвинуваченим відбулась спроба заміни групи прокурорів. Безпосередньо в судове засідання з’явилась нова група прокурорів - Куций С. В., Шевеленко О. М., Субботін В., Мазепіна М. В. та надали суду постанову Генерального прокурора від 27.12.2019 р. про нову групу прокурорів в складі: Куцого С. В. Шевеленка О. М., Субботіна В.О., Чорноуса О.А., Мазепіної М. В. у кримінальному провадженні 42014000000000709, яке однак стосується лише  обвинувачених  Аброськіна П.М. і Зінченка С.П. Тому Судом було залишено в якості учасників процесу обидві групи прокурорів: за постановою від 27.12.2019 Куций С. В., Шевеленко О. М., Субботін В.О і за постановою від 24.09.2018 р.: Донський О.І. Симонов Я.Г Земсков І.С і Іванов Д.В.

При цьому - Мазепіна М. В. перебувала в залі судового засідання, але не приймала участь в засіданні, не заявляла собі самовідвід.
28.12.2019 року в Київському апеляційному суді після перерви, з’явились прокурори: Донський О.І. Симонов Я.Г Земсков І.С, Малашич Ю.Ю. (постанова від 24.09.2018 р.), а також прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В., які надали вже нову постанову про зміну групи прокурорів від 28.01.2019 р. (Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В. Мазепіна М.В.) згідно якої всі прокурори, які раніше підтримували державне обвинувачення були виключені із групи і видалені із судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про прокуратуру», діяльність прокуратури ґрунтується на засадах, зокрема: верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності; незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків; недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Статтею 16 ЗУ « Про прокуратуру» визначено, що незалежність прокурора забезпечується, зокрема: забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор зобов’язаний, зокрема: діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 131-1 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпечення законності (ст. 9 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України, прокурор не має права брати участь в кримінальному провадженні, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Це є підставою для відводу прокурора.

Обставини включення прокурорів Куцого С. В. Шевеленка О. М. і Субботіна В. Мазепіної М. В. в групу прокурорів у провадженні № 421600000000002, поведінка зазначених прокурорів в судовому засіданні 27-28 грудня 2019 р. та в залі суду і подальші події дають потерпілим обґрунтовані підстави вважати, що зазначені прокурори не є незалежними, є упередженими, перебувають під незаконним впливом і своїми діями суттєво зашкодили авторитету прокуратури, тому підлягають відводу. А саме:

(1) Безпідставна і необґрунтована зміна групи прокурорів посеред судового засідання, яке транслювалось в прямому ефірі багатьма каналами 27.12.2019 р. і спроба виключити із процесу прокурорів О. Донського, Я. Симонова і І. Земскова Генеральним прокурором дає підстави вважати, що Генеральний прокурор, не входячи до складу групи прокурорів мав на меті перешкодити проголошенню позиції прокурорів, які підтримували публічне обвинувачення і змінити її. Не маючи змоги вплинути на діючу групу прокурорів, Генеральний прокурор свавільно змінив групу прокурорів, очевидно на тих, які такому впливу піддавались. Прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В.О, Мазепініна М. В. розуміючи ситуацію і наявність незаконного впливу на прокурорів, яких усували від процесу, і на себе, не заявили самовідвід і заперечували проти відводу, який на цій підставі одразу заявили їм потерпілі і їх представники.

(2) Прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В.О. в судовому засіданні 27 і 28-го грудня 2019-го року не виконували функції, покладені на них ст. 22 ЗУ «Про прокуратуру» -  прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

А саме – в судовому процесі з розгляду апеляційних скарг обвинувачених на ухвалу Святошинського районного суду від 19.12.2019 року про продовження строку дії (та зміні) запобіжного заходу зазначені прокурори не використовували свої процесуальні права і не здійснювали своїх процесуальних обов’язків – не підтримували державне обвинувачення:

(2.1)Не приймаючи участь в жодному судовому засіданні у справі до того, прокурори не подали клопотання про ознайомлення із матеріалами кримінальної справи, із матеріалами апеляційного провадження, не отримали, не ознайомились, не були належним чином обізнані із апеляційними скаргами. Факт неотримання стороною обвинувачення (як і стороною потерпілих) апеляційних скарг, доданих матеріалів і відповідної ухвали суду встановлено в судовому засіданні 27.01.2019. Після клопотань сторони потерпілих і прокурорів Донського О.І. Симонова Я.Г Земскова І.С і Іванова Д.В. їм було надано апеляційні скарги обвинувачених і частину доданих матеріалів. А також за відповідним клопотанням 28.12.2019 р. стороні потерпілих надали можливість ознайомитись із матеріалами апеляційного провадження. Проте прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В.О. не заявляли відповідних клопотань, не отримували апеляційних скарг і доданих матеріалів, не скористались можливість ознайомитись з матеріалами разом із потерпілими (просто сиділи весь час за пустим столом.)

(2.2)Прокурори не звернули увагу Суду на той факт, що за апеляційними скаргами Маринченка О.М. і Тамтури С.Б. взагалі не мало бути відкрито апеляційне провадження, оскільки ухвала Святошинського районного суду від 19.12.2019 року підлягає оскарженню лише в частині про продовження строку дії (та зміні) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Зінченка Сергія Павловича, Аброськіна Павла Михайловича та Янішевського Олега Вікторовича і не підлягає оскарженню в частині зміни запобіжного заходу Маринченко О.М. на цілодобовий домашній арешт і продовження нічного домашнього арешту Тамтурі С.Б. Очевидний і грубий факт порушення процесуального законодавства прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В.О. свідомо проігнорували. Мало того, що апеляційні скарги цих двох обвинувачених були подані на ухвалу, в частині яка не оскаржується, так ще й подані з пропуском строку для оскарження – 27.12.2019 і з порушенням порядку на подання апеляції – безпосередньо до апеляційного суду. Клопотання про поновлення строку для оскарження були подані за 9 і 7 хвилин до початку судового засідання і не містили посилання на поважність причин пропуску строку і тим не менше колегія суддів станом на 12-00 (початок розгляду справи) начебто вже встигла розглянути ці клопотання, задовольнити їх і з грубим порушенням закону відкрити апеляційне провадження. Що є фізично не можливим. Окрім того, за набагато більший проміжок часу – з 10-ї години заяви потерпілих, щодо бажання взяти участь в засіданні і забезпечення відеоконференції, зареєстровані в канцелярії не «дійшли» до колегії суддів і передавались співробітниками суду суддям вже під час судового засідання – після 13-ї години.

Всі ці порушення прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В.О. проігнорували і заперечували потерпілим, коли ті звертали увагу Суду на це і заявили на цій підставі відвід колегії суддів.

Зазначене ставить під сумнів кваліфікацію зазначених прокурорів і їхню обізнаність із своїми правами і обов’язками, передбаченими ЗУ «Про прокуратуру» і КПК, і здатність представляти державне обвинувачення.

(3) Під час судового засідання 28.12.2019 р. прокурор Куций С. В. і інші прокурори підтримали апеляційні скарги ВСІХ обвинувачених, щодо скасування їм запобіжного заходу взагалі. Всім – навіть Маринченко і Тамтурі, чий домашній арешт взагалі не підлягає перегляду у апеляційному порядку.

При цьому прокурор Куций С.В. (старший групи прокурорів) погодився із тим, що ухвала Святошинського районного суду від 19.12.2019 року , яка оскаржується, була винесена законно і обґрунтовано, що вона враховувала всі ризики, передбачені ст. 177 КПК, які існували на момент її винесення, і що станом на зараз ці ризики продовжують існувати. Однак свою позицію (задовольнити апеляційну скаргу), яка суперечить здоровому глузду, КПК і правилам формальної логіки, прокурор Куций обґрунтував наявністю домовленості між Україною і РФ щодо взаємного звільнення утримуваних осіб. На підтвердження існування цієї домовленості, прокурор Куций надав суду лист Генерального прокурора України своїм заступникам від 20.12.2019 р. № 26/1 – 28 вих – 19, яким з посиланням на домовленості між Україною і РФ про одночасне звільнення осіб, обвинувачених у злочинах надано доручення вжити в судових засіданнях заходи, щодо зміни запобіжних заходів підозрюваним і обвинуваченим, зазначеним в переліку осіб на особисте зобов’язання. В додатку до цього листа надано перелік в якому зазначені обвинувачені: Маринченко О.М., Тамтура С.Б. Зінченко С. П. Аброськін П.М., Янішевський  О.В.

Тобто фактично прокурор Куций надав суду доказ існування незаконного впливу з боку Президента на Генерального Прокурора, і незаконного позапроцесуального впливу з боку Генерального Прокурора, який не входить в групу прокурорів на групу прокурорів у справі № 759/3498/15-к, кримінальне провадження № 421600000000002. І при цьому прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В.О. визнали, що вони на відміну від попередньої групи прокурорів (Донський О.І. Симонов Я.Г Земсков І.С, Іванов Д.В., Малашич Ю.Ю.) цьому впливу повністю піддались. Тобто підтримуючи апеляційну скаргу обвинувачених, прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В.О. виконують позапроцесуальні вказівки Генерального прокурора, отримані останнім від Президента України, на якого в свою чергу з цього приводу було вчинено тиск посадовими особами РФ.

Тобто прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В.О. визнали, що не є незалежними, знаходяться під тиском і незаконним впливом осіб, які не входять в групу прокурорів. Що процесуальна поведінка цих прокурорів в даному процесі обумовлення вказівками, отриманими від сторонніх осіб. Що вони не приймають самостійних процесуальних рішень на підставі матеріалів справи і закону, а реалізують рішення, прийняті сторонніми особами. І відповідно – не відчувають свою відповідальність за вчинене.
Також прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В.О. виявили повну слухняність відносно цих вказівок і готовність виконувати відповідні вказівки і в подальшому.

Визнаючи присутність незаконного впливу і упередженості і відсутність незалежності, тим не менше прокурори Куций С. В. Шевеленко О. М. і Субботін В.О. не заявили самовідвід, як того вимагає ст. 77 КПК.

Відповідно вся попередня поведінка прокурорів – не реалізація своїх процесуальних прав, невиконання обов’язків, відсутність інтересу до процесуальних документів і т.д. після долучення вищезгаданого листа стає зрозумілою і пояснюється відсутністю необхідності знайомитись зі скаргами, матеріалами справи, аналізувати це все і формувати позицію, яка грунтується на законі, якщо ця позиція вже сформована і не самими прокурорами Куцим С. В. Шевеленком О. М. і Субботіним В.О., а особами, які не мають статусу публічних обвинувачів в цьому провадженні.

(4) Поведінка прокурорів Куцого С. В. Шевеленко О. М. і Субботіна В.О в судових засіданнях 27-го і 28-го грудня 2019-го року і в подальшому серйозно зашкодила авторитету прокуратури і поставила під сумнів існування незалежних правоохоронних органів і судової системи в Україні. А за великим рахунком – і суверенітет нашої держави вцілому. Можливість зовнішнього керування з боку Російської Федерації державними інституціями України всупереч закону, інтересам громадян України, суспільної думки, є серйозним ударом по статусу нашої країни як суверенної держави. Ні інститут Президента, ні Прокуратура, ні Судова система не стали на заваді грубому втручанню у внутрішні справи України з боку країни-агресора – Російської Федерації і реалізації руками українських інституцій політичних інтересів ворожої нам держави. Відповідальність за втрату авторитету і незалежності такої інституції як Прокуратура лежить в великій мірі на прокурорах Куцому С. В. Шевеленко О. М. і Субботіну В.О і їх керівництві.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор зобов’язаний, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

(6) Після зміни запобіжного заходу на особисте зобов’язання (зокрема - не відлучатись без дозволу Суду із населеного пункту, в якому кожний з обвинувачених перебуває), всі обвинувачені в той самий вечір 28.12.2019 порушили запобіжний захід – покинули територію міста Києва і адреси своєї прописки і перетнули лінію розмежування із непідконтрольною територією Донецької області. Тобто станом на 29.12.2019 ризики, вказані в оскаржуваній ухвалі Святошинського районного суду м. Києва, реалізовані. Такий розвиток подій був повністю передбачуваним в момент проведення судового засідання 27-28 грудня всім учасникам процесу. І прокурори Куций С. В., Шеваленко О. М. та Субботін В. О. були свідомі того, що вони роблять.

Жодних дій направлених на забезпечення дотримання запобіжного заходу обвинуваченими з боку прокурорів при цьому не вчинено.
Підсумовуючи, прокурори Куций С. В., Шевеленко О. М. та Субботін В. О. Мазепіна М.В. є упередженими і не здатні здійснювати свої функції державних обвинувачів безсторонньо і об’єктивно. Натомість процесуальна поведінка зазначених прокурорів направлена на уникнення обвинуваченими кримінальної відповідальності та зупинення судового розгляду справи. Я вважаю, що зазначена група прокурорів перебуває під стороннім впливом і не є самостійною в прийнятті процесуальних рішень. І цей вплив триває і зараз. Відтак вся група прокурорів підлягає відводу.

Група прокурорів точно усвідомлювала і обгрунтованість підозри, і наявність ризиків, вказаних в оскаржуваній ухвалі, і реалізацію цих ризиків у випадку задоволення апеляційних скарг, але все одно продовжувала виконувати незаконні та безпідставні вказівки.
Тому потерпілі впевнені, що прокурори Куций С. В., Шевеленко О. М., Субботін В. О. та Мазепіна М. В. продовжують перебувати під стороннім впливом, не є обізнані у матеріалах кримінального провадження, будуть виконувати і інші незаконні вказівки, не мають на меті ефективно, якісно і неупереджено представляти державне обвинувачення у справі і не усвідомлюють важливість справи для суспільства і свою відповідальність.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод; ст. 81, ч. 1 ст. 83, ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 36 КПК України; ЗУ «Про прокуратуру»

ПРОШУ СУД:

Відвести групу прокурорів в складіКуцого С. В., Шевеленко О. М., Субботіна В. О. та Мазепіної М. В. від участі в справі № 759/3498/15-к за обвинуваченням Зінченка Сергія Павловича, Аброськіна Павла Михайловича; Янішевського Олега Вікторовича; Маринченка Олександра Миколайовича і Тамтури Сергія Борисовича.

Євгенія Закревська