Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.

Дітям тут не місце

Материал из m-17.info

(Различия между версиями)
Перейти к: навигация, поиск
(Новая страница: «Дефіцит дитячої інфраструктури позбавляє столичних малюків нормального дитинства У 90-х …»)
Строка 1: Строка 1:
 +
<small> [[ТЕРРИТОРИИ]] / [[Украина]] / [[Киев]] /</small>
 +
-------
Дефіцит дитячої інфраструктури позбавляє столичних малюків нормального дитинства
Дефіцит дитячої інфраструктури позбавляє столичних малюків нормального дитинства

Версия 15:59, 30 мая 2011

ТЕРРИТОРИИ / Украина / Киев /


Дефіцит дитячої інфраструктури позбавляє столичних малюків нормального дитинства

У 90-х роках минулого століття в угарі первинного накопичення капіталу Київ досить швидко позбувся левової частки інфраструктури призначеної для виховання та розваг маленьких киян. Частину продали, частину здали в оренду, частина занепала. Тоді це здавалося неважливим, але сьогодні молоді батьки розплачуються за чужі помилки. Дисбаланс між статусом столиці та рівнем дитячої інфраструктури з кожним роком робить наше місто стає все менш привітним до своїх найменших мешканців. Якщо столична влада й далі не звертатиме на це увагу, Київ ризикує перетворитися на територію без дитинства, тобто на територію без майбутнього.

Горе з бебі-буму

Споглядаючи за величезними чергами в столичні дитячі садки, згадується цікава історична аналогія. У XVIII ст. російські дворяни, бажаючи забезпечити своєму чаду сите майбутнє, відразу після народження записували його на службу до гвардії. Киянам же варто потурбуватися про щасливе дитинство свого малюка навіть до народження. І зволікання тут зовсім недоречне.

Офіційно в Києві є 678 дитячих садків, але 113 з них реально не працюють. Їхні приміщення давно облюбували різноманітні державні установи та приватні фірми. В результаті з 565 діючих ДНЗ більше половини приймає дітей понад норму. В молодших групах, наприклад, виховують до 30 дітей, тоді як за санітарними нормам група має складатися максимум з 15 осіб.

Причина проста - в 90-ті роки минулого століття через спад народжуваності в Києві розпродали та здали в оренду левову частку дитячої інфраструктури. Мовляв, навіщо приміщення пустуватимуть, якщо там немає дітей? Сьогодні ситуація змінилася. Якщо в 1999 р. в місті народилося 18,3 тис. дітей, то в минулому році 32,4 тис. малюків. Але повернути дитсадки набагато важче, ніж їх віддати. В грудні 2006 р. заступник мера Віталій Журавський обіцяв вирішити це питання за кілька місяців. Пройшло 4 роки, але віз з місця так і не зрушив.

Замість того, щоб повертати дитсадки дітям, у мерії намагаються продати деякі з них. Показовою тут є історія з дитячим садком „Орлятко" (Аскольдів провулок, 5). Все почалося з того, що Леонід Черновецький заявив, що „среди помпезности и истории на мраморные колонны писают дети!". В результаті найстаріший дитсадок Києва спочатку перевели на баланс міста, а потім включили в перелік об'єктів під приватизацію. Якби не активна позиція батьків, підтримана громадськістю, зокрема громадською організацією „Кияни передусім!", у цього приміщення мабуть уже був би новий власник. Але під тиском киян Київрада 25 березня скасувала рішення про приватизацію.

Характерно, що за останній рік у Києві не відкрито жодного дитячого садка. А загалом каденція діючого градоначальника ознаменувалась відкриттям аж ... чотирьох дошкільних дитячих закладів. Ложкою меду в бочці дьогтю стало рішення Київради про визнання комунальних учбових закладів (в тому числі й дитсадків) єдиними суб'єктами землекористування земельними ділянками на яких вони розташовані. В перспективі це може вберегти територію дошкільних навчальних закладів від забудови і посприяє добудові нових навчальних корпусів.


„Потьомкінські" майданчики


1723 нових дитячих майданчиків до 2012 року. Така амбітна мета міської Програми „Будівництво дитячих і спортивних майданчиків у Києві на 2009-2012 роки", яку затвердила Київрада. Насправді вже сьогодні зрозуміло, що більшість цих майданчиків „побудують" лише на папері. Виконавцями міська влада визначила райони, проте перераховувати кошти не поспішає. Самостійно ж далеко не кожен район може профінансувати створення якісної інфраструктури відпочинку для дітей. За минулі 4 роки з цим найкраще впорався Шевченківський район. За цей час районній владі вдалося там власними силами побудували 150 дитячих майданчиків. Проте в умовах, коли більшість коштів зібраних в районі вилучаються містом, таку програму в рамках усієї столиці реалізувати неможливо.

Очевидно може повторитися минулорічна історія, коли КМДА браво відзвітувала про будівництво 300 дитячих майданчиків за два роки. Але навіть поверхова перевірка з боку опозиції виявила усю „липовість" цього звіту. Наприклад, у документі зафіксували спортивний майданчик по вул. Ванди Василевської, 13. Насправді ніякого майданчика там немає. По вул. Гончара, 5 дійсно знаходиться дитячий майданчик, але міська влада не має до його спорудження жодного відношення. Він облаштований приватним підприємством. За адресою вул. О. Шмідта, 26-б мав би знаходитись новий спортивний майданчик. Натомість там розташовано старий дитячий майданчик. Така сама ситуація по вул. Довнара-Запольського, 3/1. По вул. Пирогова, 2 не тільки немає жодного майданчика, там відсутнє навіть місце, щоб його розташувати. І таких фактів десятки. Але кошти під кожен із цих майданчиків виділялися (в середньому встановлення одного такого об'єкта сьогодні коштує 60 тис. грн.) але використали їх очевидно не за призначенням.

Сьогодні в місті нараховується 4 тис. майданчиків. Побудовані вони 15-20 років тому. Більшість потребує заміни або хоча б ремонту. Батьки вже давно знають місця для ігор небезпечні для здоров'я малечі. Гострі кути, зацепи на драбині, що веде на гірку, дірки між сходами, цвяхи, сусідство дерев поряд з гойдалками - усе це потенційна загроза дітям і усе це, на жаль, реалії київських дворів. Мова вже не йде про „перепрофілювання" дитячих майданчиків під місця для розпивання алкоголю та про зграї бродячих собак, які іноді навіть не підпускають дітей до пісочниць.

Вирішити проблему могла б комплексна реконструкція старого житла і забудова кварталів таким чином, щоб усі необхідні об'єкти знаходилися в зоні пішохідної доступності. Але, поки столична влада цим не переймається, киянам доводиться розраховувати на власні сили.


Як там у них?


Німеччина: Дитсадки до обіду та неідеальні майданчики


У Німеччині більшість дітей старше 3 років відвідує дитячі садки (89% - в Західній Німеччині та 93% у Східній). Ці заклади поділяються на кілька типів - муніципальні, відомчі, церковні та комерційні. На відміну від України працюють вони переважно до 12-13.00. Вартість навчання коливається від 70 до 120 євро в державних та 150-200 євро в приватних дитячих садках. Є садочки з повним днем виховання, але влаштувати туди дитину надзвичайно важко. Працюють також і ясла, але там теж хронічний дефіцит місць, тому багатьом німцям доводиться наймати нянь.

Стан дитячих майданчиків теж далеко не ідеальний. Минулорічна вибіркова перевірка 14-ти німецьких міст показала, що з 75 проінспектованих майданчиків лише 7 відповідають європейським стандартам безпеки. Травми під час ігор на таких майданчиках стоять на третьому місці в структурі дитячого травматизму.


Австралія: безпека передусім!


В Австралії діють 11 Державних стандартів відносно безпечності дитячих майданчиків. Покриття має бути ударопоглинаючим. Всі майданчики з ігровим обладнанням мають пройти спеціальні випробування і тільки після цього вводяться в експлуатацію. Застосовують два види покриття: насипний матеріал (кора, тріски чи пісок) або твердий матеріал (каучук чи синтетика). Існує спеціальна контролююча комісія, яка час від часу об'їжджає і тестує майданчики.


Москва: Дефіцит та обіцянки


У Білокам'яній працює 2 тис. дитячих садків, але їх катастрофічно не вистачає. В черзі на влаштування своїх чад в дошкільні заклади стоять сьогодні 22 тис. московських родин. Тим часом уряд Москви в майбутньому планує щорічно будувати по 100 дитсадків. Так, У 2010 році обіцяють побудувати їх 66. Більшість - за рахунок міста і 5% за рахунок інвесторів.


Документи необхідні для прийому дитини у дитячий садок:


Заява на ім'я директора

Довідка про стан здоров'я дитини

Довідка від дільничного лікаря про епідеміологічне оточення дитини

Свідоцтво про народження




Графіки


Структура дошкільних навчальних закладів Києва


Дитсадки - 581

Школи-дитячі садки - 92

Навчально-виховні комплекси - 5



Кому належать дитячі садки?


Дитсадки Києва за формою власності


Державні - 32

Комунальні - 519

Відомчі - 20

Приватні - 10


3. Бебі-бум по київськи


Народжуваність дітей у столиці за останні 10 років


1999 - 18323

2000 - 18954

2001 - 19360

2002 - 21156

2003 - 23275

2004 - 25884

2005 - 26258

2006 - 28101

2007 - 28455

2008 - 31965

2009 - 32488


Скільки місць не вистачає дітям?


ДНЗ в яких чисельність дітей перевищує кількість місць


На 100 місцях виховуються 101-110 дітей - 84 ДНЗ

На 100 місцях виховуються 111-120 дітей - 78 ДНЗ

На 100 місцях виховуються 121-130 дітей - 64 ДНЗ

На 100 місцях виховуються 131 і більше дітей - 132 ДНЗ

Всього по місту - 358 ДНЗ


Як кияни втрачали дитсадки


Кількість дитячих садків у 1995-2009 рр.


1995-742

1996-733

1997-714

1998-703

1999-703

2000-687

2001-681

2002-675

2003-666

2004-668

2005-671

2006-670

2007-675

2008-678

2009-678


З них 113 не працюють



Скільки дітей виховують дитсадки?


Охоплення дітей закладами (у відсотках до кількості дітей відповідного віку)


1995-58%

1996-59%

1997-59%

1998-61%

1999-62%

2000-63%

2001-66%

2002-76%

2003-71%

2004-66%

2005-65%

2006-64%

2007-62%

2008-61%

2009-64%

Личные инструменты