Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Динаміка розміру мінімальної заробітної плати в Україні
Материал из m-17.info
Одним із ключових показників, що характеризують основні тенденції, притаманні вітчизняному ринку праці, є розмір мінімальної заробітної плати. Установлення розміру мінімальної заробітної плати займає особливе місце у загальному механізмі регулювання заробітної плати і передбачає одночасне вирішення декількох важливих завдань: боротьба з бідністю шляхом установлення державних соціальних гарантій щодо грошового забезпечення мінімально необхідного рівня відтворення робочої сили; підвищення загального рівня оплати праці, виходячи з потреб зростання якості життя найманих працівників; протидія тенденції зниження величини реальної зарплати; узгодження соціально-економічної політики із динамікою економічного розвитку країни. Але тривалий час в Україні людина за виконання простої, некваліфікованої праці, отримуючи винагороду в розмірі мінімальної заробітної плати, перебувала в умовах боротьби за виживання. Крім того, низький рівень заробітної плати виконує демотивуючу функцію і сприяє поширенню вторинної та нерегламентованої зайнятості, що негативно відображається на продуктивності праці і погіршує стан економіки держави взагалі. Таким чином, мінімальна заробітна плата ще не стала дієвим інструментом підвищення ефективності праці і не враховує навіть фізіологічних потреб працівника не говорячи вже про соціальні та культурні. Це викликає продовження зниження ціни робочої сили та послаблення матеріальної захищеності працівників [2].
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати З точки зору українського законодавства, мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб [3].
Згідно п.5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати буде встановлюватися в Законі про державний бюджет на відповідний рік. Будь-які порушення щодо виплат заробітної плати підпадають під кримінальну відповідальність.
В міжнародних масштабах існує конвенція ООН за 1970 рік «Про мінімальну заробітну плату». Хоча визначення мінімальної заробітної плати застосовується в багатьох країнах, не існує однозначної думки щодо тих вигод і тієї шкоди, які приносить встановлення такого мінімуму.
Відповідно до ст.9 Закону «Про оплату праці», розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:
- вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників в міру стабілізації та розвитку економіки країни;
- загального рівня середньої заробітної плати;
- продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов [4].
- 1 липня 1991 року, ще від імені Верховної Ради Української РСР, було прийнято законопроект про встановлення мінімального розміру заробітної плати на території України. Цим законопроектом було поставлено, що розмір мінімальної заробітної плати становитиме 185 радянських карбованців. Радянський карбованець на той час втратив статус однієї з провідних грошових одиниць – ще з початку вісімдесятих в період посиленої інфляції, пік якої припав на період розпаду Союзу [5].
Після виходу України із складу Радянського Союзу, державний банк СРСР припиняє поставку будь-яких грошових одиниць на територію України. Перший час в обігу були радянські карбованці, але згодом було вирішено про друк власних грошових одиниць по причині росту інфляції та недостачі грошового обороту в країні. Указом Президента України Л. Кравчука від 09.01.1992 року в обіг було введено нові купоно-карбованці та встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 400 купоно-карбованців. Відношення купоно-карбованці до рубля було встановлене 1:1. З того часу починається період «перегонів», коли з кожним новим роком мінімальна заробітна плата збільшувалась у кілька разів через колосальну інфляцію. Купоно-карбованці планувалось ввести для використання лише на 4-5 місяців, але, вони проіснували аж до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний удар [6].
Разом із знеціненням купоно-карбованців росла і мінімальна заробітна плата – с середини 1992 року складала 900 крб, а вже під кінець року підскочила до відмітки у 2600 крб. У новий 1993 рік увійшли з мінімальною зарплатою у 4600, а закінчили на відмітці 20000 крб. Надалі, аж по 1996 рік мінімальна заробітна плата становила вже 60000 крб [7].
Піком «перегонів» була Постанова ВРУ від 20.02.1996 р., яка засвідчувала по рівень мінімальної заробітної плати у розмірі 1500000 карбованців. Постанова діяла в період з 01.03 1996 року по 01.09.1996 рік. Таким чином, мінімальна заробітна плата в Україні за ці майже 6 років збільшилась у 8 тис. разів. Нажаль, таке колосальне збільшення не є показником росту суспільного достатку – ціни на найнеобхідніші продукти харчування росли кожного дня і давно перескочили «тисячний» рубіж. Цей час можна назвати «роками бідності мільйонерів».
Таблиця 1
Розмір, грн Термін дії Документ, яким затверджено даний розмір 15 02.09.1996 – 31.12.1997 № 762/96від 25.08.96 45 01.01.1998 – 30.06.1998 Закон України № 780/97-ВР від 24.12.97 55 01.07.1998 – 31.12.1998 Указ Президента України № 669/98 від 23.06.98 74 01.01.1999 – 31.03.2000 Закон України № 366-ХІV від 25.12.98 90 01.04.2000 – 30.06.2000 Закон України № 1766-ІІІ від 01.06.2000 118 01.07.2000 – 31.12.2001 - " - 140 01.01.2002 – 30.06.2002 Закон України № 2896-ІІІ від 13.12.2001 165 01.07.2002 – 31.12.2002 - " - 185 01.01.2003 – 30.11.2003 Закон України № 372-ІV від 26.12.2002 205 01.12.2003 – 31.08.2004 Закон України № 380-ІV від 26.12.2002 237 01.09.2004 – 31.12.2004 Закон України № 1344-ІV від 27.11.2003 262 01.01.2005 – 31.03.2005 Закон України № 2285-ІV від 23.12.2004 290 01.04.2005 – 30.06.2005 - " - 310 01.07.2005 – 31.08.2005 - " - 332 01.09.2005 – 31.12.2005 - " - 350 01.01.2006 – 30.06.2006 Закон України № 3235-ІV від 20.12.2005 375 01.07.2006 – 30.11.2006 - " - 400 01.12.2006 – 30.06.2007 Закон України № 489-V від 19.12.2006 420 01.07.2007 – 30.11.2007 - " - 450 01.12.2007 – 31.12.2007 - " - 515 01.01.2008 – 31.03.2008 - " - 525 01.04.2008 – 30.09.2008 - " - 545 01.10.2008 – 30.11.2008 - " - 605 01.12.2008 – 31.03.2009 - " - 625 01.04.2009 – 30.06.2009 Закон України № 835-VІ від 26.12.2008 630 01.07.2009 – 30.09.2009 - " - 650 01.10.2009 – 30.11.2009 - " - 669 01.12.2009 – 31.12.2009 - " - 869 01.01.2010 – 31.03.2010 Закон України № 1646-VІ від 20.10.2009 884 01.04.2010 – 30.06.2010 - " - 888 01.07.2010 – 30.09.2010 - " - 907 01.10.2010 – 30.11.2010 - " - 922 01.12.2010 – 31.12.2010 - " - 941 01.01.2011 – 31.03.2011 Закон України № 2857-VІ від 23.12.2010 960 01.04.2011 – 30.09.2011 - " - 985 01.10.2011 – 30.11.2011 - " - 1004 01.12.2011 – 31.12.2011
