Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.

Житомирська виправна колонія (№4)

Материал из m-17.info

(Различия между версиями)
Перейти к: навигация, поиск
 
(1 промежуточная версия не показана)
Строка 1: Строка 1:
 +
<small>/ [[ПРАВО]] / [[ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ]] /</small>
 +
---------
'''Житомирська виправна колонія (№4)'''
'''Житомирська виправна колонія (№4)'''
Строка 20: Строка 22:
'''Начальник виправної колонії Бочковський Олександр Йосипович.'''
'''Начальник виправної колонії Бочковський Олександр Йосипович.'''
 +
 +
* [[Житомирський навчальний центр №4]]

Текущая версия на 13:30, 21 сентября 2010

/ ПРАВО / ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ /


Житомирська виправна колонія (№4)

10001 м. Житомир, вул. Ватутіна, 172, (041) 236-22-13

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ у Постанові від 31 серпня 2000 р. N 1367 звільнив від сплати податку за землю до бюджету за 2000 рік. Розмір земельної ділянки - 16.1 гектарів.

Установа середнього рівня безпеки з плановим наповненням 1850 осіб, в якій відбувають покарання чоловіки вперше засуджені чоловіки до позбавлення волі за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів. Установа розташована в м. Житомирі.

Колонія заснована в 1933 році на базі майстерень Житомирської тюрми (нині Житомирська установа виконання покарань №8).

Під час окупації м. Житомира з 1942 по 1943 р.р. на території установи існувало німецьке підприємство „Меєра” – філіал ремонтного заводу, керівником якого була дочка Меєра. Підприємство складалося з 3 цехів, 4 лісопилок, кузні, адміністративного будинку, в якому розташовувалась їдальня. В цехах проводився ремонт гужового транспорту, ремонт радіоапаратури, виготовлялися токарні вироби. В цехах по ремонту гужового транспорту працювали виключно німці, які проживали на території колонії. На лісопилках під керівництвом німців працювали українські дівчата. Робочий тиждень складався з шести днів, працювали в одну зміну. Щосуботи українським працівникам видавався продовольчий пайок, в який входило: 4 буханки хліба, 100 г. солі, 200 г. цукру, 1 кг. круп.

Після звільнення м. Житомира від німецько-фашистських загарбників функції колонії були відновлені. На підприємстві колонії працювало лише 50 вільнонайманих працівників у дві зміни.

Загальна площа, на якій розташована установа складає 16 га (0, 16 км. кв.). Загальна довжина периметру основної огорожі 1620 метрів. Установа розділена на дві зони: житлову і виробничу. Житлова зона розділена на 7 ізольованих одна від одної локальних дільниць, де розташовано 7 гуртожитків. В житловій зоні розміщені також їдальня на 1058 місць, клуб на 800 місць, бібліотека, медична частина. Є також спортивний комплекс і психологічний центр. В установі функціонують загальноосвітній та професійно-технічний навчальні заклади для засуджених.

Підприємство установи спеціалізується на виготовленні продукції деревообробки (паркет штучний та художній, погонажні та столярні вироби), корпусних меблів з ламінованого ДСП (шаф для одягу та книг, столів, меблів для керівника, столів комп’ютерних різних типорозмірів, ліжок, тумб приліжкових, крісел театральних) для облаштування кабінетів, офісів, адміністративних будинків та м’яких меблів (дивани, крісла, стільці). Надаються послуги промислового характеру щодо розпилювання та просушки деревини.

На підприємстві установи створена та функціонує дільниця на якій виготовляється бруківка колота борт гранітний. Розпочато виготовлення секцій залізобетонного паркану.

Начальник виправної колонії Бочковський Олександр Йосипович.

Личные инструменты