Редактирование: Кременчуцька виправна колонія (№69)

<small>/ [[ПРАВО]] / [[ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ]] /</small>
---------
'''Кременчуцька виправна колонія (№69)'''

'''39600 м. Кременчук Полтавської області, проїзд Зональний, 1, (053) 662-05-00'''

В спекотний вересневий день 1962 року до бурякового поля, що знаходиться між с. Мала Кохнівка і гранкар’єром під’їхали дві автомашини. З них вийшли 6 чоловік на чолі з генералом. Вони пройшли по полю на порослий ковилем пагорб і про щось радились там хвилин тридцять, після чого поїхали. Наступного дня на поля під’їхали дві вантажні автомашини в яких знаходились вихованці Кременчуцької ВТК. На буряковому полі вони зробили смугу шириною десять метрів під майбутню дорогу, яка вела до пагорба. Цей пагорб вирізнявся тим, що його ніколи не заливала вода, в той час коли інші місця під час частих повеней майже завжди заливалися водою.

Через два дні вихованці Кременчуцької ВТК розпочали будівельні роботи на пагорбі, чим і поклали початок будівництву Кременчуцької виправної колонії №69.

За два місяці, що вихованці ВТК працювали на будівництві, ними були споруджені протипідкопні траншеї і закладено фундамент перших будівель.

Згодом було встановлено декілька великих армійських палаток, куди завезли близько 500 поселенців. З цього часу розпочалось активне будівництво майбутньої колонії.

Близько 250 поселенців працювали у три зміни на Малокохнівському гранкар’єрі, де добували камінь, інша частина поселенців працювала на будівництві основної огорожі (вона була дощаною), жилого будинку для співробітників і дороги.

До початку 1963 року було збудовано двоповерховий будинок для співробітників, один барак для засуджених, приміщення ШІЗО, насосну станцію, а також кухню-їдальню для співробітників.

З початком 1963 року розпочався активний набір співробітників у штати колонії.

Протягом 1963-1964 років було збудовано перше крило штабу установи, основна огорожа, амбулаторія стаціонар медчастини, пожежне депо, одноповерхова будівля школи.

У 1965 році прибули перші засуджені і солдати охорони. Тоді ж припинилися роботи в кар’єрі, а розпочалися на автозаводі, очисних спорудах, деревообробному заводі, меблевому комбінаті та м’ясокомбінаті.

До 1970 року були побудовані кімнати побачень, казарми конвойної охорони, розплідник для службових собак.

З жовтня 1969 року по жовтень 1974 року начальником колонії працював підполковник Доля Д.І. За час його керівництва були побудовані два приміщення для гуртожитків засуджених, приміщення КПП-1 і розпочалося будівництво промислової зони установи.

З 9 жовтня 1974 року начальником колонії був призначений полковник Біжко О.П.

Під час керівництва полковника Біжко О.П. в колонії були збудовані їдальня для засуджених і ще одне приміщення для гуртожитку, а також продовжувалось будівництво промислової зони. З 1.01.1977 року режим в колонії був змінений з загального на суворий. Змінився контингент засуджених.

З 17 березня 1978 року начальником колонії був призначений підполковник Сєдов О.П. На цій посаді він знаходився аж до 13 травня 1991 року.

За час керівництва установою полковником Сєдовим О.П. колонія активно розбудовувалась. Була перебудована основна огорожа, перебудовано приміщення ШІЗО-ПКТ, збудовано два приміщення для гуртожитків засуджених, побудовано приміщення для міжобласна туб лікарні, збудовані склади і овочесховище. З 1983 року при Кременчуцькій ВТК №69 почала туб лікарні міжобласна протитуберкульозна лікарня.

У період з 1978 по 1991 рік активно розбудовувались виробничі площі колонії. Засуджені працювали в три зміни, виробляючи продукцію для автозаводу, заводу дорожніх машин, вагонного заводу, заводу литва та штамповок, обувної фабрики м. Полтави, радіозаводу м. Світловодська тощо.

Випускали також різноманітну продукцію власного виробництва. Одним з основних видів був деревообробний станок Ц6-2.

Активну участь в розбудові колонії приймали всі співробітники колонії, які під час суботників не тільки упорядковувати прилеглу територію, але й побудували майже всі споруди за межами охороняємої зони.

З травня 1991 року по червень 1992 року начальником колонії працював підполковник Сепетов Л.А.

З червня 1992 року по листопад 1993 року колонією керував підполковник Шостак А.І.

За час його керівництва в експлуатацію була здана газова котельня установи.

З листопаду 1993 року по квітень 1999 року начальником ВК-69 працював підполковник Ященко М.А. За час його керівництва продовжувались роботи по упорядкуванню і розбудові колонії.

З 27.09 1999 року по грудень 2000 року начальником ВК-69 працював підполковник Охріменко Г.В. За час його керівництва продовжувались роботи по упорядкуванню і розбудові колонії.

На протязі багатьох років в колонії активно функціонували: вечірня школа, професійно-технічне училище, гуртки художньої і прикладної творчості, вокально-інструментальний ансамбль, бібліотека.

Співробітники колонії приймали участь у різноманітних спортивних змаганнях, конкурсах художньої творчості.

* [[Кременчуцький навчальний центр № 69]]