Редактирование: Оскарження Постанови до МВС України

<small>[[ПРАВО]] / [[Право Украинской ССР]] / [[Адміністративні правопорушення]] / [[ДАІ Порушення ПДД]]</small>
==Зразок оскарження Постанови до МВС України==


 <nowiki>                                       Департамент  ДАІ МВС  України
					04171	м. Київ-71 вул. Лук'янiвська, 62

											Цибенко Володимир Михайлович
									04111	м. Київ, вул. Саратовська, 49а, кв.27

СКАРГА
на  постанову  в  порядку  ст.ст.268, 278  КУпАП,
на  непередбачені  законодавством  причини  зупинки  транспортного  засобу, неправомірні  дії,  протокол  та  постанову  про  адміністративне правопорушення

	Протоколом  АА №403721  та  постановою  серії  АА №335701  співробітника  МВС м. Києва Батрак  Віктора  Дмитровича  від  20.05.2010 року  до  мене  неправомірно  зазначено  про  ніби-то існуюче  адміністративне  правопорушення  за  ч.1 ст.126 КУпАП.
	Вказаний  протокол  вважаю  складеним  передчасно,  без  врахування  відсутності  події  та складу  правопорушення  з  порушенням  порядку  провадження  справ  про  адміністративні правопорушення  та  порядку  розгляду.

1. Обставини справи:

	1.1. 20.05.2010 року,  приблизно  о  12:00,  коли  я  керував автомобілем  ВАЗ 21043,  номер 717-52 КН,  та  рухався  по  п-ту Червонозоряному  у м. Києві  з  додержанням  правил  дорожнього  руху, мене  зупинив  чоловік  в  формі  працівника  МВС  та  попросив  надати  для  ознайомлення посвідчення  особи.
	Працівник  МВС,  попросив  надати  документи  без  пояснення  причин  та  підстав.
	Після  отримання  документів,  цей  працівник  МВС,  не  бажаючи  їх  повертати,  без  будь-яких  пояснень  своїх  дій,  почав  складати  протоколи  про   адміністративні  правопорушення.  На що  я  категорично  заперечив,  адже  жодних  правопорушень  не  скоював.
	Зазначений  співробітник  ДАІ  представився  нерозбірливо,  в  порушення  вимогам  ч.2 ст.5 Закону  України  „Про  міліцію”,  і  усі  вказані  відомості  про  нього  стали  відомі  вже  у  процесі подальшого  “спілкування”  лише  з  його  сторони.
	Коли  я,  для  реалізації  свого  права,  яке  передбачене  ч.1 ст.16  Закону  України  “Про дорожній  рух”,  п.2.14 „в”  ПДР,  знати  причину  зупинки  транспортного  засобу, задав  це  питання працівнику  ДАІ,  то  отримав  відповідь: „Оперативна  перевірка  документів”. 
	1.2. Зазначені  дії  співробітника  міліції  є  незаконними  у  відповідності  з  Положенням  про Державну  автомобільну  інспекцію  Міністерства  внутрішніх  справ  (затверджено  Постановою КМ України  від  14 квітня 1997 р. N 341),  а  саме  пп.5 п.5  зазначеного  Положення,  який  прямо вказує на  вичерпний  перелік  підстав  для  зупинки  транспортного  засобу:
5) зупиняти  транспортні  засоби  у разі  порушення  вимог  правил,  норм  та  стандартів  забезпечення  безпеки  дорожнього  руху,  наявних  ознак, що свідчать  про  їх  технічну  несправність  або  забруднення  довкілля,  а також  у  разі  наявності  даних  про  те,  що  вони  використовуються  з протиправною  метою.
	Таким  чином, “оперативна  перевірка  документів” не  є  підставою  для  зупинення транспортного  засобу.
	У відповідності  до  ст.11 Закону України „Про  міліцію”, міліція  має  право: 

2) перевіряти  у  громадян  при  підозрі  у  вчиненні  правопорушень документи,  що   посвідчують  їх   особу,  а  також   інші  документи, необхідні  для  з'ясування  питання  щодо  додержання  правил,  нагляд  і контроль  за  виконанням  яких  покладено  на  міліцію;

	Тобто  єдиною  підставою  для  перевірки  документів  особи  може  бути  підозра  громадянина у  вчиненні  правопорушення.
	Мені  про  будь-які  підозри  у  вчинені  правопорушення  співробітником  міліції  повідомлено не  було.
	Термін „оперативна  перевірка  документів”  як  підстава  для  зупинки  транспортного  засобу або  перевірки  документів  законодавством  України  теж  не  визначений,  і  як  така  підстава  не передбачений.
	Ст. 35 Закону України  „Про  дорожній  рух”  передбачає,  що  перевірка  технічного  стану проводиться  виключно  (це  є  важливим  для  розуміння  незаконності  вимог  Наказу) уповноваженими  суб’єктами  господарювання,  що  мають  відповідну  ліцензію. Таким  чином,  не може  йти  мови  про  проведення  такої  перевірки  посадовими  (службовими)  особами  органу державної  влади. Тим  більше,  що  ст.8 Господарського кодексу України  прямо  передбачає,  що органи  державної  влади  та  управління  не  є  суб’єктами  господарювання,  а  отже,  вони  не можуть  ані  мати  відповідних  ліцензій,  ані  взагалі  проводити  такі  перевірки.
	Більше  того  ст.35 Закону  „Про  дорожній  рух”  передбачає  єдиний  випадок  перевірки технічного  стану  транспортних  засобів – державний  технічний  огляд.  Інших  випадків примусової,  обов’язкової  для  власників  транспортних  засобів  та  водіїв  перевірки  технічного стану  зазначений  закон  не  передбачає  взагалі. 
	Між  тим,  у  відповідності  до  ст.19 Конституції України,  посадові  (службові)  особи  органів державної  влади  можуть  діяти  виключно  у  межах,  способом  та  у  порядку,  що  прямо передбачені  законом.  Таким  чином,  така  перевірка  у  відповідності  до  закону  не  може  бути проведена  взагалі.
	Більше  того,  в  умовах,  які  можна  забезпечити  при  зупинці  транспортного  засобу, зокрема,  безпосередньо  на  дорозі,  неможливо  забезпечити  відповідність  перевірок  ДСТУ 3649-97  „Засоби  транспортні  дорожні.  Експлуатаційні  вимоги  безпеки  до  технічного  стану та методи контролю”,  а  також  повну  відповідність  вимірювань  та  засобів  вимірювальної  техніки  (на  які, у  даному  випадку,  поширюється  державний  метрологічний  контроль  та  нагляд) вимогам  Закону України  „Про  метрологію  та  метрологічну діяльність”.
	У  відповідності  до  п.3.3 Інструкції  з  діяльності  підрозділів  дорожньо-патрульної  служби Державтоінспекції  МВС  України  (затверджено  Наказом  МВС  від  13.11.2006  №1111), завданням ДПС  є,  зокрема: 

3.3. Забезпечення  безпечного  й  безперебійного  руху  транспортних  засобів. 

	Більше  того,  до  обов’язків  співробітників  ДПС  та  ж  Інструкція  прямо  відносить:

7.1.2. Організовувати  безпечний  та  безперешкодний  процес  дорожнього руху.

	Очевидно,  що  безпричинні  або  з  тих  причин,  що  не  передбачені  законодавством, зупинки транспортного  засобу,  порушують  законодавство,  нормативні  документи,  які  регулюють діяльність  підрозділів  ДПС  та  МВС  взагалі,  а  також  порушують  мої  права,  як  учасника  руху.
	1.3. Працівник  МВС  Батрак  В.Д.,  перебував  з  явними  ознаками  алкогольного  сп'яніння (нечітка  мова,  характерний  сморід  з  роту,  нездорове   почервоніння  обличчя  та  очей,  тремтіння рук  тощо),  що  викликає  сумнів  у  здатності  вказаного  працівника  МВС  об'єктивно  виконувати свої  службові  обов'язки,  адекватно  розуміти  зміст  та  наслідки  своїх  дій.
	Батрак  В.Д.,  побачивши,  що  в  мене  з  документами  все  гаразд  та  відсутній  склад правопорушення,  запропонував  владнати  справу “на  взаімовигодних  условіях  за  100 грівень”, що знаходились  у  мене  в  обкладинці  прав,  який  я  використовую  в  якості  схованки  від  дружини, на  що  я  категорично  заперечив,  адже  жодних  правопорушень  не  скоював.  Мені  ледве  вдалося повернути  з  тремтячих  рук  Батрак  В.Д.  свої  гроші.
	Реакцією  працівника  МВС  Батрак  В.Д.  на  мої  заперечення  була  відмова  надати  протокол АА №403721,  що  мало  наслідком  порушення  мого  права  на  ознайомлення  з  матеріалами справи.
	При  складанні  протоколу  (провадженні)  мені  не  було  надано  можливості  перевірити повноваження  працівника  МВС,  незважаючи  на  його  обов'язок  надати  таку  можливість.
	Працівник  МВС Батрак В.Д.  безпідставно  взяв  на  себе  провадження  по  складанню протокола  (за  протокольною  формою),  в  якості  відповідної  посадової  особи,  навіть не зробивши спроби  виявити  можливих  свідків  та  без  відібрання  їх  пояснень.  Коли  з'ясувалось,  що прийняте  ним  провадження  неможливо  підтримати  свідками,  адже  ніхто  мого,  начеб то існуючого,  правопорушення  не  бачив  Батрак В.Д.  повідомив,  що  тоді  зазначить  у  протоколі відсутність  поліса  обов'язкового  страхування,  бо,  в  іншому  випадку,  не  виконає  встановлений для  нього  план.
	Працівник  МВС  Батрак В.Д.,  щоб  унеможливити  оскарження  незаконно  винесеної  в подальшому  постанови,  не  видав  мені  на  руки  та  не  ознайомив  мене  із  змістом зазначеного  протоколу  про,  начеб то  адміністративне  правопорушення.  Протокол  я  не підписував.

2. Застосування  норм  матеріального  права:

	2.1. Згідно  п.2.11 “Інструкції  з  організації  провадження  та  діловодства  у  справах  про адміністративні  правопорушення,  правил,  норм,  стандартів,  що  стосуються  безпеки  дорожнього руху”  від 22.10.2003р.  №1217,  що  зареєстрована  в  Міністерстві  юстиції  України  24.10.2003р. №974/8295  в  протоколі  про  адміністративне  правопорушення  зазначаються  прізвища,  імена,  по-батькові,  адреси  свідків – що  Батрак  В.Д.  не  було  зроблено.  Відсутність  свідків  підтверджує відсутність  події  та  складу  правопорушення.
	2.2. ст.303  КУпАП,  зазначає,  що  не  підлягає  виконанню  постанова  про  накладення  адміністративного  стягнення,  якщо  її  не  було  звернуто  до  виконання  протягом  трьох  місяців  з  дня  винесення.
	Як  вбачається  з  постанови  серії АА №335701 від 20.05.2010р.  (додаток  №1)  строки  протягом  яких  постанови  підлягають  виконанню  вже  минули.

3. Застосування  норм  процесуального  права:

	3.1. При  складанні  протоколів,  в  порушення  ст.256 КУпАП,  свідки  не  залучались.  Крім того,  я  не  підписував  жодного  протоколу.  У  випадку,  коли  звинувачена  у  правопорушенні особа  відмовляється  підписати  протокол,  про  це  робиться  запис  у  протоколі  та  засвідчується підписами  понятих.  Нічого  з  цього  виконано  не  було.  Більш  того,  у  виданих  мені  протоколах, в графі  “Підпис  особи,  яка  притягається  до  адміністративної  відповідальності”,  була проставлена  якась  незрозуміла  позначка,  яку  Батрак  В.Д.  ідентифікує  як  мій  підпис.
	3.2. Згідно “Інструкції  з  організації  провадження  та  діловодства  у  справах  про адміністративні  правопорушення,  правил,  норм,  стандартів,  що  стосуються  безпеки  дорожнього руху”  від  22.10.2003р. №1217,  що  зареєстрована  в  Міністерстві  юстиції  України  24.10.2003р. №974/8295  було  грубо  порушено  п.2.11  працівником  МВС  Батрак  В.Д.:
не  були  роз'яснені  мої  права  та  обов'язки  відповідно  до  ст.268  КУпАП;
у  частині  правильного  складання  протоколу,  який  має  бути  складений  після  складання протоколу  огляду  місця  події.
	3.3. Згідно  ст.222 КУпАП,  органи  внутрішніх  справ  (міліції)  розглядають  справи  про  такі адміністративні  правопорушення:  про  порушення  правил  дорожнього  руху,  правил  користування  транспортними  засобами  тощо,  але  їх  повноваження  обмежуються  лише розглядом  та  складанням  протоколу.
	Згідно  ст.7 КУпАП  застосування  уповноваженими  на  те  органами  та  посадовими  особами заходів  впливу  провадиться  в  межах  їх  компетенції,  у  точній  відповідності  з  законом. Викликає  сумнів  що  Батрак  В.Д.  був  уповноваженим  складати  протокол  про  адміністративне правопорушення  без  залучення  свідків  та  без  урахування  моїх  доводів  щодо  дійсного  стану ситуації.
	3.4. Як вбачається  зі  змісту  протоколу  про  адміністративне  правопорушення, правопорушення  полягає  у  відсутності  поліса  цивільно-правової  відповідальності,  що  не відповідає  дійсності.  Автомобіль  рухався  згідно  правил  дорожнього  руху  та  мав  всі  необхідні документи.
	3.5. При  розгляді  справи  застосовується  ст.39 “Основ  адміністративного  законодавства Союзу  СРС  та  союзних  республік  про  адміністративні  правопорушення” від 23 листопада 1980 року,  згідно  якої  скарги  та  заперечення  подані  до  вищестоящого  керівництва,  зупиняють  дію оскарженого   документу - протоколу  про  адміністративне  правопорушення  №403721  від 20.05.2010.
	3.6. У  відповідності  до  ст.33 КУпАП  адміністративне  стягнення  накладається  враховуючи особу  та  її  майновий  стан.  Я  себе  чемно  та  порядно  поводив  з  працівником  МВС  (не наслідував  працівника  МВС,  а  використовував  літературну  мову,  на  відміну  від  працівника МВС  Батрак  В.Д.)  що  позитивно  характеризує  мене  як  людину  та  громадянина,  пенсіонера  та ветерана  праці.
	3.7. Листом  від  23.09.2010р.  Головне   управління  МВС України  в  м. Києві  повідомило,  що розглянуло  скаргу  Цибенко В.М. від 20.08.2010р.  на  неправомірні  дії  працівника  МВС  Батрак В.Д.  та,  за  відсутності  Цибенко В.М.,  без  дослідження  необхідних  доказів  та  неправомірно відмовило  в  задоволенні  скарги.
	На  підставі  вищевикладеного,  згідно  ст.ст.256, 268, 287 ч.1 КУпАП,  в  порядку КУпАП,

ПРОШУ:

1.Витребувати  матеріали  справи  для  розгляду.
2.Скасувати  протокол  про  адміністративне  правопорушення  від №403721  від  20.05.2010р.  як складений  з  порушенням  КУпАП.
3.Скасувати  постанову  про  адміністративне  правопорушення  серії АА №335701.,  як  складену  у  спосіб  непередбачений  законодавством.
4.Закрити  справу  за  відсутності  події  та  складу  правопорушення,  та  по  спливу  строку  давності  виконання  постанов.
5.Вжити  заходів  дисциплінарного  характеру  до  службової  (посадової)  особи  МВС,  яка вчинила  дії,  що  порушують  законодавство,  та  керівників  підрозділу  МВС,  які  допускають такі  порушення  працівниками  при  організації  несення  ними  служби.
6.Розгляд  скарги  здійснювати  за  участю  Цибенко В.М.


	Додаток:
1.Копія постанови серії АА №335701 від 20.05.2010р. - 1 арк.
2.Копія відповіді УДАІ  ГУ МВС України в м. Києві – 1 арк.


30 вересня 2010 року											Цибенко В.М.  </nowiki>