Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Редактирование: Развиток В.І.Леніним естетичених поглядів Маркса і Енгельсa
Материал из m-17.info
Внимание: Вы не представились системе. Ваш IP-адрес будет записан в историю изменений этой страницы.
ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ: Длина этой страницы составляет 57 килобайт. Страницы, размер которых приближается к 32 КБ или превышает это значение, могут неверно отображаться в некоторых браузерах. Пожалуйста, рассмотрите вариант разбиения страницы на меньшие части.
Правка может быть отменена. Пожалуйста, просмотрите сравнение версий, чтобы убедиться, что это именно те изменения, которые вас интересуют, и нажмите «Записать страницу», чтобы изменения вступили в силу.
Текущая версия | Ваш текст | ||
Строка 76: | Строка 76: | ||
Глибина постановки Леніним питання про свободу творчості полягає у тому, що цю свободу він не протиставляє громадському обов'язку художника. Свобода мистецтва, вказував В. І. Ленін, полягає у тому, що воно служить не ситій героїні, не нудьгуючим від ожіріння "верхним десяти тисячам", а мільйонам і десяткам мільонів трудівників, які складають єліту держави, її силу, її майбутне. Саме з глубокого зв'язку з життям народу, з добровільного, бажаного служіння справі соціалізму і комунізму, за думками Леніна, аиникає справжня, дійсна свобода художньої творчості. Маючи на увазі літературу соціалістичного общества. Ленін писав: "Це буде свободна література, орошаюча останне слово революційної думки людства досвідом і живою роботою соціалістичного пролетаріата, створююча постійну взаємодію між досвідом прошлого (научний соціалізм, завершивший розвиток соціалізма від його примитивних, утопичних форм) з досвідом справжнього (справжня боротьба товаришів рабочих") (В. І. Ленін, Твори, т. 10, стор. 31). | Глибина постановки Леніним питання про свободу творчості полягає у тому, що цю свободу він не протиставляє громадському обов'язку художника. Свобода мистецтва, вказував В. І. Ленін, полягає у тому, що воно служить не ситій героїні, не нудьгуючим від ожіріння "верхним десяти тисячам", а мільйонам і десяткам мільонів трудівників, які складають єліту держави, її силу, її майбутне. Саме з глубокого зв'язку з життям народу, з добровільного, бажаного служіння справі соціалізму і комунізму, за думками Леніна, аиникає справжня, дійсна свобода художньої творчості. Маючи на увазі літературу соціалістичного общества. Ленін писав: "Це буде свободна література, орошаюча останне слово революційної думки людства досвідом і живою роботою соціалістичного пролетаріата, створююча постійну взаємодію між досвідом прошлого (научний соціалізм, завершивший розвиток соціалізма від його примитивних, утопичних форм) з досвідом справжнього (справжня боротьба товаришів рабочих") (В. І. Ленін, Твори, т. 10, стор. 31). | ||
- | В. І. Ленін | + | В. І. Ленін обосновал мысль о необходимости партийного руководства искусством. В то же время он указывал на опасность нивелирования в области художественного творчества. Тут, подчеркивает Ленин, необходимо обеспечение большого простора личной инициативе и индивидуальным склонностям. В свете этого высказывания становятся ясными фальшивость ревизионистских воплей по поводу того, будто бы принцип партийности - это как бы узда, сковывающая почин творческих работников. Богатство и многообразие искусства социалистического реализма служат блестящим опровержением клеветнических измышлений идеологов буржуазии. |
- | Принцип | + | Принцип партийности, согласно Ленину, выражает не только подлинную народность нового, социалистического искусства, но одновременно способствует достижению высшей художественной правды. Буржуазная же партийность препятствует раскрытию подлинной правды. |
'''4. В.І.Ленін про традиції і новаторство в мистецтві''' | '''4. В.І.Ленін про традиції і новаторство в мистецтві''' |