Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.

Рівненський слідчий ізолятор

Материал из m-17.info

(Различия между версиями)
Перейти к: навигация, поиск
(Новая страница: «'''Рівненський слідчий ізолятор''' '''33001 м. Рівне, вул. Дворецька, 116, тлф.(036) 222-50-07''' До 1957 р. це…»)
 
Строка 1: Строка 1:
 +
<small>/ [[ПРАВО]] / [[ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ]] /</small>
 +
---------
'''Рівненський слідчий ізолятор'''
'''Рівненський слідчий ізолятор'''

Текущая версия на 13:44, 21 сентября 2010

/ ПРАВО / ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ /


Рівненський слідчий ізолятор

33001 м. Рівне, вул. Дворецька, 116, тлф.(036) 222-50-07

До 1957 р. це була тюрма УМВС м. Рівне, Рівненської області. Роз­ташована тюрма була на території площею - 16423 м2: режимний двір займав площу – 3258 м2, господарський двір – 13179 м2. Зовнішня охо­рона на вежах здійснювалась військовою частиною конвойного полку військ МВС СРСР. Огорожа тюрми збудована з цегли і мала висоту -5 м, товщину 0,4 м, довжину периметра - 225 м. Для зовнішньої охорони по периметру були збудовані з каменю 4 вежі, облаштовані над огорожею. Тюрма цілодобово освітлювалась. Крім головних воріт для в'їзду та входу на режимну територію інших воріт не було. Опалення було пічним, з топками з боку коридору. Тюрма мала свій телефонний комутатор на 10 номерів. Тюремний корпус представляв собою чотириповерхову будівлю, збудовану з цегли в 1896 р., на 48 камер загальною площею - 770 м2, з яких: 22 загальних камери площею 520 м2, 25 одиночних камер площею 250 м2. На території режимного двору були розташовані 5 прогулянкових двориків. В окремій будівлі адміністративного корпусу розміщувались: лікарня, лазня, пральня, дезкамери, кухня. Хлібопе­карні та клубу при тюрмі не було. В адмінкорпусі була облаштована кімната для культурно-просвітницької роботи.

На господарському дворі були розташовані 4 складських приміщен­ня, розміщених в окремій будівлі, а також овочес­ховище та підвальне при­міщення для зберігання овочів, в окремій будівлі площею 88 м2 розміщувалась кімната прийому передач. Канцелярія тюрми знаходилась в окремій будівлі напроти адміністративного кор­пусу.

На території господарського двору також розташовувались будівлі з швацькою, взуттєвою, слюсарно-механічною і столярною майстер­нями та автогараж на два автомобілі. Майстерні тюрми на той час зай­малися в основному виготовленням дерев'яної тари, пошиттям робо­чого одягу та забезпеченням власних потреб. Сільськогосподарського підсобного господарства при тюрмі не було.

У 1957 р. Рівненська тюрма була переміщена на вулицю Демитрова (теперішня вул. Дворецька), де була утворена на базі пересильно­го пункту, який після Великої Вітчизняної війни використовувався як складські приміщення.

Тюремна огорожа представляла собою цегляний паркан висо­тою 4 м і товщиною - 0,5 м, загальною довжиною - 240 м. По перимет­ру також були розміщені 4 цегляні вежі з дерев'яним верхом. Енергію для освітлення постачала міська електростанція. Тюремний корпус представляв собою нетипову будівлю, збудовану з цегли у 1890 р., яка до 1957 р. була одноповерховою. Під тюрму будівля була облаштована ще в 1920 р. і нараховувала 23 камери. Другий поверх був добудова­ний у 1957 р., і тюремний корпус нараховував уже 46 камер, з яких: 13 загальних камер, 31 одиночна камера. Опалення в тюрмі було центральне водяне. На березень 1959 р. планове наповнення спецконтингентом складало 300 осіб. Крім тюремного корпусу на території режимного двору були розташовані 4 прогулянкові дворики, а також будівля, в якій розміщувались санхарчоблок і пральня з котельнею. На території господарського двору розташовувались: адміністративний корпус, два овочесховища, приміщення зі швейною та взуттєвою май­стернями, слюсарно-механічною майстернею, столярною майстер­нею, два сараї і автогараж на один автомобіль. Сільськогосподарсько­го підсобного господарства при тюрмі не було.

У 1979 р. було зведено новий режимний корпус, ув'язнені в яко­му могли утримуватись в 54-х камерах, з яких: 36 - загальних камер, 18 - маломісних камер та 2 карцери. В цьому ж році було збудовано адміністративний корпус. Після введення в роботу нового режимно­го корпусу старий почав використовуватись як складські приміщен­ня. У зв'язку з перевищенням ліміту спецконтингенту в 1994-1995 рр. другий поверх старого режимного корпусу було реконструйовано під камери для тримання ув'язнених.

З тих часів Рівненський слідчий ізолятор значно змінився і тепер має 2 режимних корпуси, адміністративний корпус, господарський двір, будинок господарської обслуги та інші господарські будівлі. В ус­танові функціонують учбово-виробничі майстерні.

Указом Президента України від 12.03.1999 р. № 248 "Про виведен­ня Державного департаменту України з питань виконання покарань з підпорядкування МВС України" Рівненський слідчий ізолятор пере­йшов у підпорядкування управління ДДУПВП у Рівненській області.

На даний час установу очолює начальник СІЗО Ткачук Юрій Анатолійович.

Личные инструменты