Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Городищенська виправна колонія (№96)
Материал из m-17.info
Vladimir (Обсуждение | вклад) (Новая страница: «'''Городищенська виправна колонія (№96)''' '''35341 с. Городище Рівненського району Рівненської …») |
|||
(5 промежуточных версий не показаны.) | |||
Строка 1: | Строка 1: | ||
+ | <small>/ [[ПРАВО]] / [[ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ]] /</small> | ||
+ | --------- | ||
'''Городищенська виправна колонія (№96)''' | '''Городищенська виправна колонія (№96)''' | ||
'''35341 с. Городище Рівненського району Рівненської області, тдф.(036) 220-71-88''' | '''35341 с. Городище Рівненського району Рівненської області, тдф.(036) 220-71-88''' | ||
+ | |||
+ | КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ у Постанові від 31 серпня 2000 р. N 1367 звільнив від сплати податку за землю до бюджету за 2000 рік. Розмір земельної ділянки - 5.63 гектарів. | ||
У 1905-1937 рр. на місці колонії був рафінадний завод. У приміщенні, побудованому у 1910 р., тепер розташований цех, в іншому - побудованому у 1905 р., - відділення зв'язку с. Городище, аптека, їдальня крамниця, установи. Після 1937 р. власник заводу продав обладнання та виїхав до Америки, а після вересня 1939 р. був організований глибинний пункт облзаготзерна. | У 1905-1937 рр. на місці колонії був рафінадний завод. У приміщенні, побудованому у 1910 р., тепер розташований цех, в іншому - побудованому у 1905 р., - відділення зв'язку с. Городище, аптека, їдальня крамниця, установи. Після 1937 р. власник заводу продав обладнання та виїхав до Америки, а після вересня 1939 р. був організований глибинний пункт облзаготзерна. | ||
Строка 30: | Строка 34: | ||
'''На даний час її очолює В.Ф.Ничипор.''' | '''На даний час її очолює В.Ф.Ничипор.''' | ||
+ | |||
+ | * [[Городищенський навчальний центр № 96]] |
Текущая версия на 09:30, 12 октября 2010
/ ПРАВО / ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ /
Городищенська виправна колонія (№96)
35341 с. Городище Рівненського району Рівненської області, тдф.(036) 220-71-88
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ у Постанові від 31 серпня 2000 р. N 1367 звільнив від сплати податку за землю до бюджету за 2000 рік. Розмір земельної ділянки - 5.63 гектарів.
У 1905-1937 рр. на місці колонії був рафінадний завод. У приміщенні, побудованому у 1910 р., тепер розташований цех, в іншому - побудованому у 1905 р., - відділення зв'язку с. Городище, аптека, їдальня крамниця, установи. Після 1937 р. власник заводу продав обладнання та виїхав до Америки, а після вересня 1939 р. був організований глибинний пункт облзаготзерна.
Історія утворення Городищенської виправної колонії Рівненської області бере початок з ЗО січня 1951 р. У цей день виконком Ровенської облради народних депутатів трудящих розглянув клопотання Ровенського обласного управління МВС про передачу під інвалідну колонію приміщень, які знаходяться в с. Городище Олександрійського району - основний корпус і два окремих будинки рафінадного заводу, які на той час тимчасово орендувались облзаготзерном під глибинний пункт.
30 січня 1951 р. виконком Ровенської облради депутатів трудящих ухвалив рішення № 132-5-с про передачу приміщення колишнього рафінадного заводу в с. Городище Олександрійського району Ровенському облуправлінню МВС. Цей документ пізніше був затверджений Радою Міністрів УРСР.
На виконання плану організаційно-практичних заходів, затверджених МВС СРСР 29.03.1951 р., видано наказ МВС України № 00190 щодо створення виправно-трудової колонії УМВС по Ровенській області, профіль установи - інвалідна, режим - загальний, ліміт - 1500 осіб чол. статі.
За часів керівництва М. А. Шаліта відбувалось обладнання території колонії. Будувались житлові корпуси, виробничо-господарські приміщення, бурились артезіанські свердловини, облаштовувалась заборонена зона, а також будувались інші життєво необхідні комунікації. На початку організації табору, враховуючи спецконтингент, який утримувався, та повну відсутність будь-якої виробничої бази, було прийнято рішення постійно діючого виробництва підприємства не проектувати, а виділити при складанні проекту виробничу площу 800-900 м2 для організації дільниць виготовлення товарів широкого вжитку з сировини замовників, без конкретно встановленого профілю виробництва.
1951 -1952 рр. - період заснування колонії. Спецконтингент, що утримувався - колишні старости сіл, посібники німецького окупаційного режиму, колишні поліцаї, бійці, члени ОУН, УПА, священнослужителі православних, католицьких церков. Колонія розбудовувалась, облаштовувались об'єкти житлової та виробничої зон. За час існування колонія декілька разів змінювала види режиму: спочатку - загальний, на початку 60-х років - суворий, пізніше - посилений, до 1972 р. - знову загальний, а потім особливий.
У другій половині 50-х років до табору прибуває спецконтингент засуджених за тяжкі злочини - грабіж, розбій, вбивства, крадіжки в значних розмірах. На початку 60-х років установа МОГП УРСР розпочинає освоєння випуску продукції з металу. У 1960-1972 рр. налагоджено металообробку.
У 1972 р. проведено заходи по збільшенню території об'єкту, що охороняється: розпочато будівництво житлових приміщень, кухні, медичної частини, карантинного відділення.
Цей період визначався і галузевим напрямком виробництва - сільськогосподарським машинобудуванням.
З 1 січня 2001 р. в установі введено в дію ізольовану дільницю для тримання осіб, що засуджені до тюремного ув'язнення.
З 2 вересня 2004 р. - введена в дію дільниця для тримання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.
У різні роки установу очолювали:
М. А. Шаліт, І. І. Бєлов, В. Ф. Кустіков, І. С. Гладун, П. В. Далечук, І. С. Кутний, В. М. Волошин, О. П. Проводенко, В. А. Давидов, М. А. Сидорчук, П. Г. Пророк, О. Р. Павлишин, Р. А. Хомич.
На даний час її очолює В.Ф.Ничипор.