Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Черкаси
Материал из m-17.info
Vladimir (Обсуждение | вклад) (Новая страница: «<small> ТЕРРИТОРИИ / Украина /</small> -------») |
Vladimir (Обсуждение | вклад) |
||
Строка 1: | Строка 1: | ||
<small> [[ТЕРРИТОРИИ]] / [[Украина]] /</small> | <small> [[ТЕРРИТОРИИ]] / [[Украина]] /</small> | ||
------- | ------- | ||
+ | == Релігія == | ||
+ | [[Файл:Черкаси-1910-4.PNG|міні|200пкс|Соборний майдан, [[1910]]]] | ||
+ | |||
+ | До [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] [[1917]] року в Черкасах було близько 20 церков. В центрі, де зараз знаходиться Черкаська облдержадміністрація, колись був Свято-Миколаївський собор, а навколо — Соборний майдан. На найвищому пагорбі Черкас, де сьогодні знаходиться Меморіал Слави, колись стояла Свято-Троїцька церква. На Троїцькому цвинтарі (між вул.Франка і Пушкіна) діяла кладовищенська Петропавлівська церква. Крім того в Черкасах діяли [[Старообрядці|старообрядницькі]] храми, в тому числі чоловічий і жіночий [[монастир]]і по вул.Монастирській (нині Вербовецького). | ||
+ | |||
+ | В [[СРСР|радянський]] час релігійне життя в місті зазнало занепаду. Черкаси, за свідченнями, стали єдиним обласним центром в усьому колишньому [[СРСР]], де в результаті знищення духовенства і руйнування церков у [[1930-ті|1930-их роках]], не залишилося жодного [[храм]]у<ref>''Нікітенко Людмила'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1062/163/38130/ ''Черкаська Голгофа''. До червня 1938 року в Шевченковому краї не залишилося жодного храму, жодного монастиря, жодного живого священика] // «[[Україна Молода]]» № 231 за [[13 грудня]] [[2007]] року </ref>. З демократизацією громадського життя, наприкінці [[1980-ті|1980-их років]], пожвавилось і релігійне життя. Оскільки відновлювати в місті не було що, всі черкаські храми є новобудовами. | ||
+ | |||
+ | [[Православ'я|Православні]] святині Черкас: | ||
+ | [[Файл:Михайлівський кафедральний собор Черкаси.jpg|міні|180пкс|[[Свято-Михайлівський собор (Черкаси)|Свято-Михайлівський собор]]]] | ||
+ | |||
+ | : '''[[УПЦ КП]]''' | ||
+ | * [[Свято-Троїцький собор (Черкаси)|Свято-Троїцький кафедральний собор]]; | ||
+ | * Храм Святої великомучениці Варвари; | ||
+ | * Свято-Анатоліївський храм; | ||
+ | * каплиця Святих Кирила та Мефодія; | ||
+ | * каплиця Сергія Радонезького та Всіх Святих Землі Української. | ||
+ | |||
+ | : '''[[УПЦ МП]]''' | ||
+ | * [[Свято-Михайлівський собор (Черкаси)|Свято-Михайлівський кафедральний собор]] — найвищий православний храм України. Зараз ведеться будівництво найвищої дзвіниці у Європі; | ||
+ | * Храм Різдва Пресвятої Богородиці; | ||
+ | * Храм Різдва Христового; | ||
+ | * Храм Святого апостола Андрія Первозванного; | ||
+ | * Храм Святого апостола Луки; | ||
+ | * Храм на честь ікони Божої Матері «Всецариця»; | ||
+ | * Храм на честь ікони Божої Матері «Неопалима купина»; | ||
+ | * Храм Святого Іоанна Воїна; | ||
+ | * Свято-Преображенський храм<ref>[http://vechirka.ck.ua/zhittya/de-osvyatiti-pasku/ Де освятити паску] // повідомл. за [[16 квітня]] [[2009]] року на [http://vechirka.ck.ua/ ''www.vechirka.ck.ua'' (електронна версія газети «Вечірні Черкаси»)]</ref>. | ||
+ | |||
+ | : '''[[УАПЦ]]''' | ||
+ | * Храм Покрови Пресвятої Богородиці. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Шедевр091.jpg|міні|праворуч|150пкс|«Білий лотос»]] | ||
+ | |||
+ | У Черкасах, у дорадянську добу, було також декілька [[синагога|синагог]] — одна з них була на місці теперішнього палацу спорту «Спартак». Ще одна синагога була розташована на місці, де тепер знаходиться приміщення Драмтеатру — це була синагога Зарицьких. Існує свідчення, що [[1903]] року в місті було аж 22 синагоги<ref>{{ЕЄЕ|14666|Черкаси}}</ref>, втім і раніше, і особливо на початку [[20 століття|ХХ століття]] [[Євреї|єврейське]] населення міста потерпало від погромів. Однак, попри значно меншу кількість євреїв у Черкасах у теперішній час не існує жодної синагоги, а «Об'єднана єврейська громада» діє виключно як громадська організація<ref>[http://buket.ck.ua/index.php?name=News&op=article&sid=251 На Черкащині святкують Хануку] на [http://buket.ck.ua/ ''www.buket.ck.ua'' («Букет». Черкаський святковий портал)]</ref>. | ||
+ | |||
+ | В місті розташований найбільший в Європі [[Буддизм|буддистський]] храм однієї з необуддистських сект «Білий лотос»<ref>[http://crazysas.org.ua/ua/nove/biliy-lotos Білий Лотос на ''crazysas.org.ua'']</ref>, зведений який був в [[1990-ті|1990-их роках]]. Біля входу в храмовий комплекс «чатують» привезені спеціально з [[Тибет]]у статуї воїнів. На початку своєї діяльності цей релігійний комплекс був закритий для сторонніх, але наприкінці [[2000-ні|2000-их]] відкрив свої двері для всіх охочих, туди навіть здійснюються щонедільні екскурсії. У храмі також відкрито спеціальну келію «для цивільних», таким чином, будь-хто може скористатися з наданої можливості долучитися до духовного самозаглиблення<ref>http://www.sunhome.ru/journal/13364</ref><ref>http://www.city.ck.ua/cherkassy-n-704.html</ref>. |
Версия 15:49, 16 июня 2011
ТЕРРИТОРИИ / Украина /
Релігія
До Жовтневого перевороту 1917 року в Черкасах було близько 20 церков. В центрі, де зараз знаходиться Черкаська облдержадміністрація, колись був Свято-Миколаївський собор, а навколо — Соборний майдан. На найвищому пагорбі Черкас, де сьогодні знаходиться Меморіал Слави, колись стояла Свято-Троїцька церква. На Троїцькому цвинтарі (між вул.Франка і Пушкіна) діяла кладовищенська Петропавлівська церква. Крім того в Черкасах діяли старообрядницькі храми, в тому числі чоловічий і жіночий монастирі по вул.Монастирській (нині Вербовецького).
В радянський час релігійне життя в місті зазнало занепаду. Черкаси, за свідченнями, стали єдиним обласним центром в усьому колишньому СРСР, де в результаті знищення духовенства і руйнування церков у 1930-их роках, не залишилося жодного храму[1]. З демократизацією громадського життя, наприкінці 1980-их років, пожвавилось і релігійне життя. Оскільки відновлювати в місті не було що, всі черкаські храми є новобудовами.
Православні святині Черкас:
- Свято-Троїцький кафедральний собор;
- Храм Святої великомучениці Варвари;
- Свято-Анатоліївський храм;
- каплиця Святих Кирила та Мефодія;
- каплиця Сергія Радонезького та Всіх Святих Землі Української.
- Свято-Михайлівський кафедральний собор — найвищий православний храм України. Зараз ведеться будівництво найвищої дзвіниці у Європі;
- Храм Різдва Пресвятої Богородиці;
- Храм Різдва Христового;
- Храм Святого апостола Андрія Первозванного;
- Храм Святого апостола Луки;
- Храм на честь ікони Божої Матері «Всецариця»;
- Храм на честь ікони Божої Матері «Неопалима купина»;
- Храм Святого Іоанна Воїна;
- Свято-Преображенський храм[2].
- Храм Покрови Пресвятої Богородиці.
У Черкасах, у дорадянську добу, було також декілька синагог — одна з них була на місці теперішнього палацу спорту «Спартак». Ще одна синагога була розташована на місці, де тепер знаходиться приміщення Драмтеатру — це була синагога Зарицьких. Існує свідчення, що 1903 року в місті було аж 22 синагоги[3], втім і раніше, і особливо на початку ХХ століття єврейське населення міста потерпало від погромів. Однак, попри значно меншу кількість євреїв у Черкасах у теперішній час не існує жодної синагоги, а «Об'єднана єврейська громада» діє виключно як громадська організація[4].
В місті розташований найбільший в Європі буддистський храм однієї з необуддистських сект «Білий лотос»[5], зведений який був в 1990-их роках. Біля входу в храмовий комплекс «чатують» привезені спеціально з Тибету статуї воїнів. На початку своєї діяльності цей релігійний комплекс був закритий для сторонніх, але наприкінці 2000-их відкрив свої двері для всіх охочих, туди навіть здійснюються щонедільні екскурсії. У храмі також відкрито спеціальну келію «для цивільних», таким чином, будь-хто може скористатися з наданої можливості долучитися до духовного самозаглиблення[6][7].
Ошибка цитирования Для существующего тега
<ref>
не найдено соответствующего тега <references/>