Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Диканівська виправна колонія (№12)
Материал из m-17.info
Vladimir (Обсуждение | вклад) (Новая страница: «'''Диканівська виправна колонія (№12)''' '''62442 м. Харків, вул. Лелюківська, 1, тлф.(057) 252-51-07''' Нач…») |
Vladimir (Обсуждение | вклад) |
||
| Строка 2: | Строка 2: | ||
'''62442 м. Харків, вул. Лелюківська, 1, тлф.(057) 252-51-07''' | '''62442 м. Харків, вул. Лелюківська, 1, тлф.(057) 252-51-07''' | ||
| + | |||
| + | КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ у Постанові від 31 серпня 2000 р. N 1367 звільнив від сплати податку за землю до бюджету за 2000 рік. Розмір земельної ділянки - 1.61 гектарів. | ||
Начальник виправної колонії Хайнацький Микола Іванович. | Начальник виправної колонії Хайнацький Микола Іванович. | ||
Історія Диканівської виправної колонії (№ 12) починається з липня 1956 року, коли у передмісті м. Харкова, серед болотистих запруд річки Лопань, був створений лагерний пункт № 12. Цей район міста має історичну назву – Диканівка. З початку було побудовано два дерев'яні бараки, обнесені тимчасовою огорожею. В зв'язку з реорганізацією виправно-трудового законодавства з січня 1957 року лагерний пункт реформується у виправно-трудову колонію посиленого режиму № 12 УВС Харківської області. В серпні 1959 року наказом МВС УРСР підрозділу було надано звання колонії з найкращою організацією політико-виховної роботи. Протягом 1960 року було введено в дію виробничі приміщення, загальною площею більше 1500 кв. метрів, які за допомогою заводів ім. Малишева та "Електростанок" були забезпечені сучасним обладнанням, внаслідок чого розпочався випуск більше 1000 найменувань виробів, що потребували металообробки. З 1974 року проведена реконструкція комунально-побутових і виробничих приміщень, повністю зруйновано старі приміщення барачного типу для засуджених, а замість них побудовані нові кам'яні триповерхові споруди. На теперішній час Диканівська виправна колонія № 12 – це кримінально-виконавча установа середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі на певний строк). | Історія Диканівської виправної колонії (№ 12) починається з липня 1956 року, коли у передмісті м. Харкова, серед болотистих запруд річки Лопань, був створений лагерний пункт № 12. Цей район міста має історичну назву – Диканівка. З початку було побудовано два дерев'яні бараки, обнесені тимчасовою огорожею. В зв'язку з реорганізацією виправно-трудового законодавства з січня 1957 року лагерний пункт реформується у виправно-трудову колонію посиленого режиму № 12 УВС Харківської області. В серпні 1959 року наказом МВС УРСР підрозділу було надано звання колонії з найкращою організацією політико-виховної роботи. Протягом 1960 року було введено в дію виробничі приміщення, загальною площею більше 1500 кв. метрів, які за допомогою заводів ім. Малишева та "Електростанок" були забезпечені сучасним обладнанням, внаслідок чого розпочався випуск більше 1000 найменувань виробів, що потребували металообробки. З 1974 року проведена реконструкція комунально-побутових і виробничих приміщень, повністю зруйновано старі приміщення барачного типу для засуджених, а замість них побудовані нові кам'яні триповерхові споруди. На теперішній час Диканівська виправна колонія № 12 – це кримінально-виконавча установа середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі на певний строк). | ||
Версия 12:12, 31 января 2010
Диканівська виправна колонія (№12)
62442 м. Харків, вул. Лелюківська, 1, тлф.(057) 252-51-07
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ у Постанові від 31 серпня 2000 р. N 1367 звільнив від сплати податку за землю до бюджету за 2000 рік. Розмір земельної ділянки - 1.61 гектарів.
Начальник виправної колонії Хайнацький Микола Іванович.
Історія Диканівської виправної колонії (№ 12) починається з липня 1956 року, коли у передмісті м. Харкова, серед болотистих запруд річки Лопань, був створений лагерний пункт № 12. Цей район міста має історичну назву – Диканівка. З початку було побудовано два дерев'яні бараки, обнесені тимчасовою огорожею. В зв'язку з реорганізацією виправно-трудового законодавства з січня 1957 року лагерний пункт реформується у виправно-трудову колонію посиленого режиму № 12 УВС Харківської області. В серпні 1959 року наказом МВС УРСР підрозділу було надано звання колонії з найкращою організацією політико-виховної роботи. Протягом 1960 року було введено в дію виробничі приміщення, загальною площею більше 1500 кв. метрів, які за допомогою заводів ім. Малишева та "Електростанок" були забезпечені сучасним обладнанням, внаслідок чого розпочався випуск більше 1000 найменувань виробів, що потребували металообробки. З 1974 року проведена реконструкція комунально-побутових і виробничих приміщень, повністю зруйновано старі приміщення барачного типу для засуджених, а замість них побудовані нові кам'яні триповерхові споруди. На теперішній час Диканівська виправна колонія № 12 – це кримінально-виконавча установа середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі на певний строк).
