Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.

Материал из m-17.info

Версия 15:52, 24 ноября 2009

Божковська виправна колонія (№16)

38734 с. Божкове Полтавського району Полтавської області, (053) 255-42-10

Історичний шлях розвитку Божковської виправної колонії № 16 розпочався в буремні роки становлення Радянської влади, майже одразу після громадянської війни.

З 1923 року на території Полтавського уїзду Полтавської губернії існувала Первозванівська сільськогосподарська колонія, створена для забезпечення продуктами харчування Полтавського БуПРу, відповідно до постанови Раднаркому УРСР від 29 серпня 1921 року.

В 1925 році ВУЦВК України рекомендував максимально наблизити сільгоспколонії до станцій залізничного сполучення. Тому в цьому році Полтавським губвиконкомом було прийнято рішення на базі розрізнених бувших поміщицьких садиб та на території хутора Андрійці і прилеглих до нього землях створити Божковську сільськогосподарську колонію, що започаткувала свою назву від залізничної станції Божков (інформація отримана в Полтавському обласному архіві).

Всі будівлі, сільгоспреманент, худобу та інше майно Первозванівської с/г колонії було передано новоутвореній установі. Їй же було передано все майно і худоба реквізована у куркулів.

У розпорядженні колонії налічувалось 1900 га земельних угідь, 120 корів, 175 свиней, 35 волів, 62 пари коней, 127 возів та гарб, 25 кінних плугів та 18 сівалок.

В 1929 році було створено офіційно Божковську сільськогосподарську колонію УНКВС СРСР по Полтавській області, відповідно до постанови НКЮ і НКВС від 12 жовтня 1922 року.

В 1939 році колонія придбала перший трактор (Відомості Полтавського обласного архіву)

Одним із тяжких періодів у історичному розвитку Божковської сільсько-господарської колонії стала Велика Вітчизняна війна (1941-1945 р. р.)

З початком Великої вітчизняної війни особовий склад Божковської сільгоспоколонії разом із засудженими були евакуйовані в Свердловську область, техніка вивезена вглиб країни, а живність передана в тилові райони держави.

Начальником етапу було призначено Ішуткіну.

Майже 50 співробітників колонії воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. Захищали Москву, Київ, Севастополь, Ленінград, Сталінград і Кавказ. Брали участь у битві на Курській дузі, за звільнення Києва, в Корсунь-Шевченківський битві, за звільнення України та Західної Європи, в Штурмі Берліна.

Ветерани Великої вітчизняної війни: Дідіченко А. С., Василенко Є. А., Маджар

Ю. Т. Бабкін Д. Т., Ровний П. Л., Ємець П. В., Корнієнко М. Д., Голуб М. П., Панченко І. І., Лобода Д. П. та інші завжди в пошані.

За час окупації господарство колонії було вщент зруйноване.

1 жовтня 1943 року колонія передислокувалась на Полтавщину, та почала заново своє відродження.

Особовий склад обладнавши землянки та хатки, які вціліли, приступив до будівництва житла, комунально побутових споруд, сільгоспбудівель.

Лур’є Євген Маркович, єврей, народився в м. Черкаси Київської області, підполковник, освіта вища, який керував колонією з 1945р. по 1950р., та з 14.02.52р. по 20.02.70 р. З 1950 р. по 14.02.1952 р. начальником колонії працював тов. Рак І. І.

В 1946 році господарство колонії налічувало 20 корів, 500 свиней, 1400 га землі. Врожай зернових було зібрано по 7 ц з га, удій молока на одну фуражну корову становив 1643 кг.

З 1957 по 1967 рік разом із засудженими чоловіками в установі утримувалися засуджені жінки. Вони проживали в окремо відгороджених від чоловіків дільницях.

З вересня 1961 по вересень 1965 року разом із засудженими утримувались адмінпокарані чоловіки, які примусово лікувались від алкоголізму. Потім їх переведено в новозбудований ЛТП-19 (м. Комсомольськ на Дніпрі)

1967 року силами колонії збудований ЛТП-15 куди було переведено лікувально-трудове відділення для жінок, що утримувались на дільниці № 2.

В цьому ж році наказом МВС УРСР колонії присвоєне звання “Колектив високоефективної праці та зразкової поведінки” з врученням перехідного червоного прапора.

1970 року в колонії налагоджується промислове будівництво. Будуються та обладнуються перші цехи. Розвивається кооперація з промисловими підприємствами Москви, Кіровограду, Полтави, Кременчука та. ін., але залишається і сільгоспвиробництво: дільниці №1, №2, № 3.

В цей час колонію очолює капітан вн. сл. Дудка Георгій Прокопович 1940 р.н., народився в с. Крута Балка, Машівського району, Полтавської області, освіта вища. Начальник колонії з 14.02.70 р. по 01.05.82 р.

Навесні 1972 року в розпорядженні колонії знаходилось 3082 га сільгоспугідь, 35 тракторів, 30 автомобілів, а восени цього ж року було 1350 голів ВРХ, 4100 голів свиней та 300 штук птиці.

На місці повоєнних руїн виросло квітуче селище з більш ніж 500 житлових будинків, будинком культури, дитсадком

Розбито парк, побудовано 10 гуртожитків для засуджених, нову адмінбудівлю колонії.

На кінець 1976 р. на базі сільгоспдільниць № 1 та № 2 колонії № 16 створена колонія № 29, для осіб, які скоїли злочини з необережності.

З 12.04. 1982 р. начальником колонії працював майор вн. сл. Баля Микола Олексійович, 1942 р. н. В ОВС з 1964 року. Народився в с. Деркачі Полтавського району Полтавської області. Освіта вища.

В 1982 році освоєно випуск черв’ячного редуктора 1 Ч 80, який згодом користувався великим попитом і направлявся на заводи по всій території СРСР та за кордон в Монголію, Болгарію, на Кубу. Редуктор 1Ч-80 отримав знак якості. Випускались різноманітні види антен, статори електродвигунів, послуги у вигляді електрозварювальних робіт, багато видів товарів широкого вжитку В цеху “Редуктор” були встановлені нові станки з цифровим програмним управлінням. Розпочато випуск антен промислового призначення для оборонного комплексу.

Високого розвитку виробництво промислових товарів досягло в період керівництва колонією полковником внутрішньої служби Хижняком В. П. в період з 11.07.1984 р. по 11.02.1992 р.

Полковник внутрішньої служби Хижняк Володимир Петрович, 1947 р.н., народився в с. Мартинівка, Шахтарського району Донецької області, освіта вища.

Колектив установи неодноразово нагороджувався грамотами, перехідним червоним прапором ВВТК УВТК УМВС в Полтавській області.

З 1991 року економічне положення колонії погіршилось. На це вплинуло загальне становище в Державі. Було втрачено більшість зв’язків з кооператорами, що співпрацювали з колонією.

Продовжується пошук нових видів продукції. В цехах випускали сільгоспінвентар, товари народного споживання, шлако-тирсо–блоки та ін.

Підполковник внутрішньої служби Коломієць Михайло Якович. 1950 р. н. Народився в с. Крута Балка Машівського району Полтавської області. Освіта вища. Начальник колонії з 08.12.92 р. по 20.03.98 року.

З 1998 року продовжуються пошуки нових видів продукції, яка могла б виготовлятися на промисловому об’єкті установи.

Підполковник внутрішньої служби Грінченко Олександр Михайлович 1949 р. н. Народився в с. Тахтаулово Полтавського району Полтавської області. Освіта вища. В ОВС з 1978 року. Працював начальником колонії з 09.03.98 р. по 27.07.2000 року.

29 листопада 1999 року наказом ДДУПВП № 165 установа ОП317/16 УМВС України в Полтавській області перейменована на Божковську виправну колонію Полтавської області (№ 16)

Із 17 липня 2000 року колектив Божковської виправної колонії № 16 УДДУПВП в Полтавській області очолював підполковник внутрішньої служби Варава Григорій Миколайович 1956 р. н. Народився в с. В. Солонці Новосанжарського району Полтавської області. Освіта вища. Закінчив у 1989 році Київську вищу школу МВС СРСР в ОВС з 1977 року.

02.10.2006 року начальником установи було призначено підполковника внутрішньої служби Фефілова Ігоря Олександровича 1972 року народження. Народився в м. Полтава. Освіта вища військова, у 1993 році закінчив Полтавське зенітно-ракетне командне училище.

Колектив установи працює над подальшим розширенням промислового виробництва і працевлаштуванням засуджених. Відкриваються нові дільниці по переробці деревини, продовжується робота по наданню авторемонтних послуг, ремонтно-механічна дільниця виготовляє окремі вироби з металу, працює дільниця по виготовленню товарів широкого вжиткую.

Щороку згідно із раніше затвердженим графіком на базі установи проводиться постійно діюча Рада начальників колоній при начальнику управління, на якій визначаються шляхи подальшого вдосконалення службової та господарської діяльності колективу.

Сьогодні колектив Божковської виправної колонії № 16 прагне своєю працею домагатися все значніших зрушень на краще.

Начальник виправної колонії Варава Григорій Миколайович.