Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.

Материал из m-17.info

Прилуцька виховна колонія

17500 м. Прилуки Чернігівської області, вул. Леніна, 234, (046) 375-03-28

Перша згадка про в'язницю в м. Прилуки з'явилась ще у XVII ст. за часів, коли містом володіли князі Вишневецькі. В історичних джерелах вона зустрічається під назвами "острог" "тюрма". У XVIII ст. острог був розташований у південній частині замку, але під час великої пожежі міста у 1781 р. приміщення згоріло.

Згідно з планом забудови міста, затвердженим у 1840 р., тюрем­ний замок намічалося будувати на Ярмарковій площі. У 1859 р. міська тюрма вже розташовувалась в двох найманих дерев'яних будинках, по­критих соломою, в ній утримувалось 66 чоловіків і 13 жінок ув'язнених. Кам'яний будинок тюрми був збудований у 1860-1870 рр. В ньому роз­містилася і домова Іллінська церква для ув'язнених.

У1927 р. утворено колонію Прилуцького БУПРУ, для якої було виді­лено 200 десятин землі за 5 верст від міста по старому Рудівському шляху. У 1929 р. колонія мала там підсобне господарство.

Наказом МОГП УРСР від 19.07.1963 р. на базі колишньої тюрми м. Прилуки була організована трудова колонія для неповнолітніх за­суджених. Ліміт наповнюваності був встановлений у 150 чоловік. При­луцька трудова колонія для неповнолітніх (ТКН) наповнювалась за ра­хунок частини вихованців Київської колонії і слідчих ізоляторів.

Колонія для неповнолітніх правопорушників у 1964 р. розмістила­ся у ще непереобладнаних і недобудованих приміщеннях. З вересня 1964 р. вступили в дію лікарня на 15 місць, гуртожиток на 100 чоловік. На початок навчального року було закінчено переобладнання колиш­нього тюремного корпусу під гуртожиток і школу.

На 1 липня 1964 р. із Києва і Вінниці перевезено і встановлено об­ладнання в навчальних і виробничих майстернях. До літа 1964 р. буді­вельні роботи закінчилися. Колонія була готова до прийому вихован­ців. 26 червня 1964 р. прибула перша, а 27 червня - друга група вихо­ванців із Київської трудової колонії для неповнолітніх засуджених. Так почала своє існування Прилуцька колонія для неповнолітніх.

Територія колонії на початку організації колонії (1964 р.) складала 1,8 гектара, на даний час вона складає біля 4,5 га.

За 1964-1988 рр. побудовані: гуртожитки для вихованців, санітар­на частина, банно-пральний комбінат, професійно-технічне училище, ряд виробничих складів, їдальні для вихованців і співробітників, ви­робничі корпуси, побутові приміщення, загальноосвітня школа, клуб, нова адміністративна будівля, овочесховище.

20 грудня 1967 р. МВС УРСР видало наказ № 0235 про реорганіза­цію Прилуцької трудової колонії для неповнолітніх у спеціальну. Уста­нова почала функціонувати як спеціальна колонія з травня 1968 р.

Житлова і виробнича зони були обнесені на той час цегельним пар­каном висотою 2,8 м. Біля паркану був низький передзонник із колючо­го дроту, охоронної сигналізації не було. Протягом цих років була вста­новлена станція оперативного зв'язку, охоронна сигналізація. На всіх вежах, у карантинному відділенні, кабінетах, де працюють жінки, були встановлені кнопки тривожної сигналізації. Установлено телевізійний нагляд за периметром колонії, виробничими цехами, в карантинному відділенні, їдальні та школі.

Середня загальноосвітня школа Прилуцької ВК функціонує з 1964 р. Професійно-технічне училище № 1 засновано 1 листопада 1972 р. За 40 років існування колонії в ПТУ було підготовлено 5265 спеціалістів.

Для підтримання належних комунально-побутових умов в Прилу­цькій ВК функціонують: їдальня, міні-пекарня, продовольчо-речовий склад, овочесховища, банно-пральний комплекс, майстерня з ремон­ту одягу та взуття, підсобне господарство.

У колонії співіснують православна церква та церква християн-баптистів.

Виробництво знаходиться на території установи та займає загаль­ну площу 1,26 га. Основний напрямок виробничої діяльності це мета­лообробка та деревообробка.

У різні роки установу очолювали:

А. Д. Швець, Г. Ф. Розовський, В. І. Мазурчак, В. М. Загребельний.

На даний час її очолює начальник виховної колонії Заєць Сергій Володимирович.