Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Редактирование: Практичне застосування філософії
Материал из m-17.info
Внимание: Вы не представились системе. Ваш IP-адрес будет записан в историю изменений этой страницы.
ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ: Длина этой страницы составляет 30 килобайт. Страницы, размер которых приближается к 32 КБ или превышает это значение, могут неверно отображаться в некоторых браузерах. Пожалуйста, рассмотрите вариант разбиения страницы на меньшие части.
Правка может быть отменена. Пожалуйста, просмотрите сравнение версий, чтобы убедиться, что это именно те изменения, которые вас интересуют, и нажмите «Записать страницу», чтобы изменения вступили в силу.
Текущая версия | Ваш текст | ||
Строка 1: | Строка 1: | ||
- | + | [[Формування системи та інструментарію з'єднання теоретичної філософії у її практичне застосування.]] | |
- | + | ||
---- | ---- | ||
<big> | <big> | ||
Строка 7: | Строка 6: | ||
---- | ---- | ||
==Проблема співвідношення теоретичного і практичного розуму в ситуативній площині сучасності.== | ==Проблема співвідношення теоретичного і практичного розуму в ситуативній площині сучасності.== | ||
- | |||
===Процес коеволюції сучасної природи людини і філосовського розуміння.=== | ===Процес коеволюції сучасної природи людини і філосовського розуміння.=== | ||
Але що таке коеволюція і яке значення ідеї коеволюції має для уявлень про розвиток людини і філософського розуміння в цілому? Іншими словами, чи достатньо очевидна універсальність коеволюційної ідеї? Щоб відповісти на ці питання, спочатку спробуємо зрозуміти зміст терміна "коеволюція". Його семантичне пояснення здається гранично простим і досить доступним: коеволюція - це, в буквальному сенсі слова, - "розвиток" або "погоджений розвиток", що стосується, перш за все, живої природи. | Але що таке коеволюція і яке значення ідеї коеволюції має для уявлень про розвиток людини і філософського розуміння в цілому? Іншими словами, чи достатньо очевидна універсальність коеволюційної ідеї? Щоб відповісти на ці питання, спочатку спробуємо зрозуміти зміст терміна "коеволюція". Його семантичне пояснення здається гранично простим і досить доступним: коеволюція - це, в буквальному сенсі слова, - "розвиток" або "погоджений розвиток", що стосується, перш за все, живої природи. | ||
Строка 30: | Строка 28: | ||
Моделюючи систему практичного застосування та сучасного розвитку постає необхідність обгрунтування принципу відповідальності, як засадничого принципу сталого розвитку. Світові глобальні загрози у сучасному просторі перетворюються з абстрактних проблем в екзистенціальну реальність кожної людини. Формується нова система взаєморозуміння через забезпечення спільної гармонізації у сфері життєвого світу людини. Говорячи про гармонічне поєднання філософії тілесності, духовності, моральності, розуму та розуміння з позицій біоцентрізму та екзистенціальної філософії необхідно проаналізувати різні підходи та філосовськи думки. | Моделюючи систему практичного застосування та сучасного розвитку постає необхідність обгрунтування принципу відповідальності, як засадничого принципу сталого розвитку. Світові глобальні загрози у сучасному просторі перетворюються з абстрактних проблем в екзистенціальну реальність кожної людини. Формується нова система взаєморозуміння через забезпечення спільної гармонізації у сфері життєвого світу людини. Говорячи про гармонічне поєднання філософії тілесності, духовності, моральності, розуму та розуміння з позицій біоцентрізму та екзистенціальної філософії необхідно проаналізувати різні підходи та філосовськи думки. | ||
Якщо ми розглянемо інші етичні, філософські чи політичні теорії – марксизм, утилітаризм, консерватизм, лібералізм – вони також складаються із різних поглядів, течій, напрямів, часом що апелюють одна одній. Наприклад, в лібералізмі сперечаються два підходу – утилітарний лібералізм (ставить на чільне місце добро) і етичний лібералізм (наголосивши верховенство права). Проте по суті ці погляди лише доповнюють та збагачують одне одного. | Якщо ми розглянемо інші етичні, філософські чи політичні теорії – марксизм, утилітаризм, консерватизм, лібералізм – вони також складаються із різних поглядів, течій, напрямів, часом що апелюють одна одній. Наприклад, в лібералізмі сперечаються два підходу – утилітарний лібералізм (ставить на чільне місце добро) і етичний лібералізм (наголосивши верховенство права). Проте по суті ці погляди лише доповнюють та збагачують одне одного. | ||
- | + | ||
====*методика трансдисциплінарності людини - для рішення практичних задач==== | ====*методика трансдисциплінарності людини - для рішення практичних задач==== | ||
- | + | Якщо раніше поняття методології охоплювало переважно сукупність уявлень про філософські основи науково-пізнавальної діяльності, то тепер йому відповідає внутрішньо диференційована і спеціалізована галузь знання. Від теорії пізнання методологію відрізняє акцент на методах, шляхах досягнення істинного і практично ефективного знання. | |
- | Якщо раніше поняття методології охоплювало переважно сукупність уявлень про філософські основи науково-пізнавальної діяльності, то тепер йому відповідає внутрішньо диференційована і спеціалізована галузь знання. Від теорії пізнання методологію відрізняє акцент на методах, шляхах досягнення істинного і практично ефективного знання. | + | |
Методологія Премодерну (протометодологія) | Методологія Премодерну (протометодологія) | ||
- | емпіризм (поверховість); | + | емпіризм (поверховість); |
- | синкретичність; | + | синкретичність; |
- | гетерогенність (фрагментарність). | + | гетерогенність (фрагментарність). |
Методологія Модерну: (традиційна методологія) | Методологія Модерну: (традиційна методологія) | ||
- | когерентність, холістичність; | + | когерентність, холістичність; |
- | есенціалізм (позитивізм); | + | есенціалізм (позитивізм); |
- | сайенитизм (позитивізм); | + | сайенитизм (позитивізм); |
Методологія Постмодерну (новітня методологія) | Методологія Постмодерну (новітня методологія) | ||
- | трансдисциплінарність; | + | трансдисциплінарність; |
- | релятивізм; | + | релятивізм; |
- | плюралізм, синергізм. | + | плюралізм, синергізм. |
- | Рівні методології - складна система, в рамках якої між ними існує визначена супідрядність: | + | Рівні методології |
- | 1. Рівень філософської методології — аналіз загальних принципів пізнання і категоріального базису науки в цілому. Ця сфера методології являє собою розгляд філософського знання і розробляється спеціальними для філософії методами. | + | Рівні методології - складна система, в рамках якої між ними існує визначена супідрядність: |
+ | 1. Рівень філософської методології — аналіз загальних принципів пізнання і категоріального базису науки в цілому. Ця сфера методології являє собою розгляд філософського знання і розробляється спеціальними для філософії методами. | ||
2. Рівень загальнонаукової методології — розробка загальнонаукових концепцій пізнання і формальних методологічних теорій (логіки науки, розроблювальної на основі застосування апарата математичної логіки і т.д.). | 2. Рівень загальнонаукової методології — розробка загальнонаукових концепцій пізнання і формальних методологічних теорій (логіки науки, розроблювальної на основі застосування апарата математичної логіки і т.д.). | ||
- | Загальнонауковий характер методологічних концепцій власне кажучи означає їхню міждисциплінарну природу, тобто їхня застосовність для різних областей науки, на стиках традиційних дисциплін і принципову можливість перенесення засобів і методів таких концепцій з однієї області наукових знань в інші. Оскільки загальнонаукові методологічні концепції не претендують на рішення світоглядних, загально філософських задач, їхня розробка здійснюється в сфері нефілософського знання, а саме в рамках сучасної логіки і методології науки. | + | Загальнонауковий характер методологічних концепцій власне кажучи означає їхню міждисциплінарну природу, тобто їхня застосовність для різних областей науки, на стиках традиційних дисциплін і принципову можливість перенесення засобів і методів таких концепцій з однієї області наукових знань в інші. Оскільки загальнонаукові методологічні концепції не претендують на рішення світоглядних, загально філософських задач, їхня розробка здійснюється в сфері нефілософського знання, а саме в рамках сучасної логіки і методології науки. |
- | 3. Рівень конкретно-наукової методології — аналіз методів,принципів і процедур дослідження, застосовуваних у спеціальних наукових дисциплінах. Основна задача цього рівня | + | 3. Рівень конкретно-наукової методології — аналіз методів, |
- | 4. Рівень методології прикладних досліджень — опис способів одержання релевантної інформації, умов проведення експериментів, обліку погрішностей, методів обробки експериментальних даних і т.д. Методологічні знання на цьому рівні зводяться до вимог, регламентаціям і практичним прийомам при використанні тих чи інших наукових результатів. | + | принципів і процедур дослідження, застосовуваних у спеціальних наукових дисциплінах. Основна задача цього рівня методології — виявлення й опис сукупності методологічних прийомів і принципів, специфічних для тієї чи іншої дисципліни: фізики, біології, хімії, психології, соціології і т.д. |
- | 5. Головні особливості традиційної методологічної культури, в якій домінувала картезіанська концепція наукового аналізу, зумовлені її вихідними метафізичними припущеннями. "Першоелементи", що утворюють самий глибинний рівень Всесвіту, не виникають, не трансмутують, не проліферують, не дееволюціонують, а споконвіку є в наявності. | + | 4. Рівень методології прикладних досліджень — опис способів одержання релевантної інформації, умов проведення експериментів, обліку погрішностей, методів обробки експериментальних даних і т.д. Методологічні знання на цьому рівні зводяться до вимог, регламентаціям і практичним прийомам при використанні тих чи інших наукових результатів. |
- | 6. | + | 5. Головні особливості традиційної методологічної культури, в якій домінувала картезіанська концепція наукового аналізу, зумовлені її вихідними метафізичними припущеннями. "Першоелементи", що утворюють самий глибинний рівень Всесвіту, не виникають, не трансмутують, не проліферують, не дееволюціонують, а споконвіку є в наявності. |
- | 7. Зрозуміти, чому творці науки Нового часу віддали перевагу моделюванню навколишнього Всесвіту з допомогою універсумів, що не еволюціонують, сьогодні неважко. | + | 6. проліферація - лат. proles - потомство, нащадки, fero - несу, - розмноження клітин. |
- | + | 7. Зрозуміти, чому творці науки Нового часу віддали перевагу моделюванню навколишнього Всесвіту з допомогою універсумів, що не еволюціонують, сьогодні неважко. Новий час - це доба "диктатури Розуму". Мислителі цієї доби одержимі прагненням тотально осягнути, поставити під людський контроль не тільки світ природи, а й світ культури, установити Владу над ними. | |
- | 8. Моделювання навколишнього світу з допомогою такого "універсуму систем, що не еволюціонують" відповідало загальному прагненню мислителів Модерну зробити навколишній світ передбачуваним, контрольованим, підпорядкованим Владі людини. | + | 8. Моделювання навколишнього світу з допомогою такого "універсуму систем, що не еволюціонують" відповідало загальному прагненню мислителів Модерну зробити навколишній світ передбачуваним, контрольованим, підпорядкованим Владі людини. |
- | 9. Методологічна культура дослідження світу "складностей, що еволюціонують" кардинально відмінна від методологічної культури дослідження світу "систем, що не еволюціонують". Поняття про "складність, що еволюціонує" фігурує в цій культурі як концептуальний прообраз теоретичних репрезентантів різноманітних фізичних, соціальних і ментальних реалій. | + | 9. Методологічна культура дослідження світу "складностей, що еволюціонують" кардинально відмінна від методологічної культури дослідження світу "систем, що не еволюціонують". Поняття про "складність, що еволюціонує" фігурує в цій культурі як концептуальний прообраз теоретичних репрезентантів різноманітних фізичних, соціальних і ментальних реалій. |
- | 10. Характерна риса наук, які досліджують мультиверсум "складностей, що еволюціонують", може бути позначена неологізмом трансдисциплінарність. Цей термін означає, що жодна з таких наук не укладається в межах якоїсь однієї монодисципліни (скажімо, фізики, хімії, біології, соціології і т.п.). Наука - трансдисциплінарна, якщо вона характеризується двома особливостями: 1) її сфера застосовності універсальна, тобто простирається від космофізики до космоетики; 2) природа досліджуваних нею об'єктів може бути довільною. | + | 10. Характерна риса наук, які досліджують мультиверсум "складностей, що еволюціонують", може бути позначена неологізмом трансдисциплінарність. Цей термін означає, що жодна з таких наук не укладається в межах якоїсь однієї монодисципліни (скажімо, фізики, хімії, біології, соціології і т.п.). Наука - трансдисциплінарна, якщо вона характеризується двома особливостями: 1) її сфера застосовності універсальна, тобто простирається від космофізики до космоетики; 2) природа досліджуваних нею об'єктів може бути довільною. |
Головне філософське значення „наук про складність” полягає не в постановці подібного кола проблем, а в тому, що вони кардинально змінили ейнштейнівську практику глобального осмислення Всесвіту, а також методологічну культуру такого осмислення. Завдяки їм колишній стан методологічної культури, іменований „методологічною культурою фундаменталізму”, поступається місцем новому стану „методологічній культурі плюрального перспективізму”. | Головне філософське значення „наук про складність” полягає не в постановці подібного кола проблем, а в тому, що вони кардинально змінили ейнштейнівську практику глобального осмислення Всесвіту, а також методологічну культуру такого осмислення. Завдяки їм колишній стан методологічної культури, іменований „методологічною культурою фундаменталізму”, поступається місцем новому стану „методологічній культурі плюрального перспективізму”. | ||
Загальну характеристику філософії нестабільності - філософії постмодернізму - можна було б підсумувати так: філософія нестабільності починається там, де авторитет великої філософської традиції Декарта – Спінози – Локка – Лейбніца – Канта - Гегеля - Маркса опиняється під знаком питання, де мислення асиметричними категоріальними опозиціями, гранднаративами, центризмами кваліфікується як експансіоністське мислення епохи, що відійшла в історію. | Загальну характеристику філософії нестабільності - філософії постмодернізму - можна було б підсумувати так: філософія нестабільності починається там, де авторитет великої філософської традиції Декарта – Спінози – Локка – Лейбніца – Канта - Гегеля - Маркса опиняється під знаком питання, де мислення асиметричними категоріальними опозиціями, гранднаративами, центризмами кваліфікується як експансіоністське мислення епохи, що відійшла в історію. | ||
Постмодернізм продовжив та максимально радикалізував релятивістську лінію у післявоєнній філософії та в методології науки, пов'язану з іменами В.Куайна, Т.Куна та П.Фейерабенда. До того ж, на відміну від релятивізму в гуманітарно-науковому знанні 19 ст., в основі якого лежала ідея історизму (відповідно, мінливості) об'єкта пізнання, релятивізм 20 ст. переніс центр ваги на сталу обмеженість та специфічність суб'єкта пізнання. | Постмодернізм продовжив та максимально радикалізував релятивістську лінію у післявоєнній філософії та в методології науки, пов'язану з іменами В.Куайна, Т.Куна та П.Фейерабенда. До того ж, на відміну від релятивізму в гуманітарно-науковому знанні 19 ст., в основі якого лежала ідея історизму (відповідно, мінливості) об'єкта пізнання, релятивізм 20 ст. переніс центр ваги на сталу обмеженість та специфічність суб'єкта пізнання. | ||
- | + | ===Процес формування та осмислення нової філософії як практичної, спрямованої на безпосередню діяльність людини у рамках світового буття та пізнання.=== | |
===Нейролінгвістичне програмування як стратегії збагаченої філосовської концепції чи як варіації обмеження світоглядних та поведінкових реакцій іншої людини.=== | ===Нейролінгвістичне програмування як стратегії збагаченої філосовської концепції чи як варіації обмеження світоглядних та поведінкових реакцій іншої людини.=== | ||
- | |||
09:57, 11 апреля 2011 (UTC) | 09:57, 11 апреля 2011 (UTC) |