Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.

Формування списків присяжних

Материал из m-17.info

Перейти к: навигация, поиск

При складанні списку присяжних діє загальний конституційний принцип рівності незалежно від статі, соціального походження, національності, віросповідання, майнового, соціального та сімейного стану та інших рис, які відрізняють одну особу від іншої. Для складання списків присяжних відповідними радами (Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міською) створюються комісії, до яких мають бути включені уповноважені представники суду, органів юстиції та ради, яка складає списки. За поданням голови апеляційного суду вищезазначена комісія на підставі списків виборців формує список присяжних, до якого включаються громадяни, що відповідають законодавчо визначеним вимогам. Присяжним може бути тільки громадянин України, якому виповнилось ЗО років і який постійно проживає на території області, від якої відповідною обласною радою формуються списки присяжних. Списки присяжних апеляційних військових судів за поданням голів цих судів формуються з числа військовослужбовців, рекомендованих зборами військових частин та військових установ військових гарнізонів, розташованих на території, на яку поширюється юрисдикція апеляційного військового суду. До списку присяжних від кожного гарнізону включаються від 15 до 20 військовослужбовців, які відповідають загальним вимогам щодо присяжних. Список присяжних апеляційного військового суду затверджується рішенням відповідної ради, на території якої розташований гарнізон.

До списку присяжних не включаються ті особи, які вже включені до списків народних засідателів. Списки присяжних не пізніше одного місяця затверджуються рішенням відповідної ради (Верховною Радою АРК, обласними. Київською та Севастопольською міською) строком на 4 роки і переглядаються кожні 2 роки.

Законом визначено статус присяжного, передбачено можливість звільнення від обов'язків присяжного до залучення їх для виконання цих обов'язків у випадках, передбачених ст. 67 Закону "Про судоустрій України". Поряд з цим, слід передбачити процедуру звільнення і порядок заміни присяжного, що вибув у випадках, коли обставини, які перешкоджають здійсненню правосуддя, були з'ясовані у процесі розгляду конкретної справи. Однією з підстав звільнення від виконання обов'язків присяжного можуть бути родинні стосунки або службова залежність, які необхідно передбачити у ст. 67 Закону "Про судоустрій України". Ухилення громадянина, якого включено до списку присяжних, без поважної причини від виконання своїх обов'язків розцінюється як неповага до суду, тому головуючий у судовому засіданні може накласти стягнення на такого присяжного. Досвід інших країн

Як свідчить законодавство багатьох розвинутих країн і світова практика, присяжні приймають рішення з питань про винуватість чи невинуватість засудженого. Таким чином, на відміну від народних засідателів, присяжні при здійсненні правосуддя не наділені статусом судді і не володіють усіма його правами.